Боже, чи добре їм там? Чи посміхались вони, Коли до себе Ти їх брав?

За вікном плакав нудний дощ,
Всім розказував про свою біду,
Налий, налий, налий,
Налий нам двом,
Давайте вип'єм за тих,
Кого нема з нами зараз тут.

Боже, чи добре їм там?
Чи посміхались вони,
Коли до себе Ти їх брав?
Пусти мене
Хоч краєчком ока подивитись на них,
Пусти мене,
Я скажу два слова ті, що не встиг.
Пусти мене... Пусти мене...
Пусти!

Відповів мені мудрий Бог
Вічним небом і золотом зірок:
Ти не спіши, слухай, тільки не спіши,
Піднятися до мене встигнеш ти завжди.
Поки ти ще серед людей -
Навчися цінувати кожен новий день,
Навчи людей любити цей світ
Та не тільки себе,
Навчи людей радіти завжди,
Коли сонце встає.
Навчи мене! Навчи мене!
Навчи!