Буває часом сліпну від краси
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чесно, незрадливо,
Усе як є - дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Така краса висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
