Любов або безкорисна, або її немає

Одного вечора, коли мати готувала вечерю, одинадцятилітній син прийшов до кухні з карткою в руці.

З офіційним виглядом дитина подала картку мамі. Мати витерла об запаску руки і прочитала:

„Очищення стежки від бур'янів – 1 гривня;

прибирання кімнати – 2 гривні;

купування молока – 50 копійок;

догляд за сестричкою (3 вечори) – 3 гривні;

отримання відмінних оцінок (із двох предметів) – 5 гривень;

викидання сміття щовечора – 2 гривні;

разом – 13 гривень 50 копійок”.

Мати зворушено подивилась синові у вічі. Її пам'ять перебирала спомини. Мати взяла ручку і на зворотньому боці картки написала:

„За те, що носила тебе під серцем 9 місяців – 0 гривень;

за ночі, проведені коло твого ліжка, коли ти хворів – 0 гривень;

за хвилини, коли потішала тебе у смутку – 0 гривень;

за те, що витирала твої сльози, коли ти плакав – 0 гривень;

за те, що всього тебе навчала день за днем – 0 гривень;

за всі сніданки, обіди, вечері, полуденки і канапки до школи – 0 гривень;

за все, що даю тобі щоднини – 0 гривень;

разом – 0 гривень”.

Мати скінчила писати й посміхаючись віддала картку синові. Той прочитав написане і на його очах виступили дві великі сльозини.

Хлопець обернув картку і написав на своєму рахунку: «Оплачено». Потому кинувся мамі на шию і розцілував.