“Муха, Муха-цокотуха,
Зеленава посмітюха.
Все сміття перебирала,
Муха їжу запасала.
Те, що викинули люди, на столі у Мухи буде.
Сіла, трохи попоїла,
Гостей милих запросила:
- Я з членистоногих не всіх полюбляю,
Я тільки комах радісно стрічаю!
Муха складні очі має,
Муха гостей оглядає,
Хрущ, рогач, оса, бджола,
Шовкопряд і сарана.
Бруківнице, Капуснице, їжте хрестоцвіті.
Невже не полюбляєте ви-бо їхні квіти?
Прибігали до Мухи блощиці,
Приносили їй полуниці.
Приходила до мухи бабусенька-бджола.
На волохатих ніжках медку їх принесла.
Таргани поприбігали,
Недоїдки поз'їдали
Аж ось виповзає ворожий їм клас –
Що теж пообідати вирішив враз,
Павук-хрестовик підповза до стола,
І Муха у розпачі криком вола:
- Ви - членистоногий, павукоподібний,
Ми ж – комахи бідні – з вами різні.
Та не слухав павучисько-дідок,
Хоче Муху скуштувати назубок.
Хоче бідну вбити, Цокотуху загубити,
Всі жуки-черв’яки позлякалися,
По кутках, по дірказ заховалися.
А павук-лиходій не жартує,
Руки-ноги їй в кокон пакує,
І жахливу щелепу до серця встромляє,
І отрутою тіло її наповняє,
По заслузі ти, Муха, дістала,
Восени щоб ти нас не кусала.
Нікому вранці вухом дзиждчати
Й гидотою різною всіх заражати.
