Я - українець. Є у мене право
на рідну мову та свою державу,
на гордий прапор золотисто-синій,
на щастя жити у такій країні.
Я - українець. Право знати маю
про тих, кого героями вважаю,
що людство рятували від руїни, -
синів і дочок, гідних України.
Я - українець. Хочу право мати
завжди усе, що думаю, казати,
на незалежну та міцну державу,
на все, що гарантовано по праву.
Я - українець. І моє це право
любити землю горду й величаву,
та дух свободи набирати в груди.
Я - українець. Був ним, є, і буду!
Ищу из даной серии Snow Friends, может у кого то есть схемка и ключ 
Півроку тому, із загибелі Сергія Нігояна почався страшний відлік - відлік життів відданих в наші дні за свободу України ...
Сьогодні Президент України підписав закон про заснування нової державної нагороди - ордена Героїв Небесної Сотні ...
2 квітня о 13:00 на другому поверсі галереї “Дзиґа” (вул. Вірменська,
35) відкриють виставку фотографій “Просто Трохи Інші”. Цією подією у
Львові почнеться однойменна серія акцій, присвячена Міжнародному дню
інформування про аутизм.
Серія “Просто Трохи Інші” - це портрети дітей з аутизмом, зроблені
молодими львівськими фотографами у загальноосвітній школі-інтернаті
“Довіра” (вул. Короленка, 1). Саме там діти з таким діагнозом можуть
отримати середню освіту. Експозиція триватиме до Великодня. Відвідувачі
“Дзиґи” матимуть можливість зробити благодійний внесок, оплативши
відповідний пункт у рахунку або залишивши гроші в опечатаній скриньці.
Герої не вмирають, вони летять на небо...
Молимося за них та за нашу багатостраждальну Неньку Україну...
Друзі, нагадуємо про сьогоднішнє спільне вшанування пам'яті за загиблими.
Просимо усіх запалити свічки протягом 20:00-21:00 та цим вшанувати пам'ять загиблих Героїв.
Заклик від Євромайдану SOS
У багатьох львівських вікнах вже світяться поминальні вогники...
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
рідне... давнє... пов"язане із раннім дитинством...