А ви ж знаєте, це все вже було...
Біженці-переселенці.
Розпаровані дитячі черевики,
Дурнувата спідниця,
Документи на хату,
" Це ж тимчасово ".
І стораз поцілувати дитячі голови,
Ніби для того щоб облизати із них біду.
Це все було.
Здивований переляканий погляд.
І баба Горпина, зла на весь світ,
"Понаїжжало чорнобильських тут
Радіацію носять".
Вони не білили хату і не садили город.
Навіщо, своя ж там підведена, гарна,
Й картопля уже зійшла,
скоро підгорнем і вродить.
І у сільрадах сиділи баби,
"Чужим може дать корову?! "
А чужі зірвані без кореня,
Передивлялися розпаровані капці,
І шкодували за гарним портретом бабці
Який лишився над мисником,
Де сколена миска, і кухоль.
Це вже було...
Татуся Бо