24,5

Уже 2 дні дитинка рідко рухається. Якось притихла. Таке враження, що повернулась до моєї спини, бо якщо чути стукіт, то в спину, в кишечник.

Вчора глянула на свій живіт(якраз з чоловіком любовались) і зразу помітила, що він троха підріс. Взяла метр і виміряла! 2 см! Чоловік каже, що я трошки хвора на голову, раз таке помічаю)))

Уже 92см в об*ємі. Ростемо!!!

Їмо далі так, як і їли)

Зранку вівсянка з курагою, родзинками і чорносливом (як коли захочу)

Чайок міцний з цукром для підняття тиску!

Творожок... борщ... (то вчора їла)

Сьогодні м*яско буду запікати!Ще йогурт домашній є.

Рибки захотілось... Давно уже не їла. Кілька тижнів? Попрошу коханого мені купити :) на завтра запечу!

Якось чоловік жалівся. що як не зайде у коридор між сусідами, а там такі аромати, він надіється, що то від нас, а нє(((( (і ось нещодавно я спромоглась на Шарлотку)

Я ж тільки тепер почала мати сили готувати(( раніше я від любого стомлювалась так, що потім спала кілька годин... це 30хв стояння)))

Дуже я раділа, коли вперше змогла помити содою умивальник в ванній і в мене від рухів не почалась страшна тахікардія... Ось зараз читаю і це ж вроді просто... Але реально, відчуваєш від таких дрібниць себе щасливою. Бо була така безпомічна, все треба було чоловіка просити. А часто жаліла і не просила. Добре, що він показав себе з найкращої сторони і в усе взяв на себе! Я ніколи того не забуду! Ніколи би не подумала, що він може сам ходити за продуктами, мити посуд, прибирати, прати, підігрівати їжу! Але... люди пізнаються в біді))))