Дуже сподобалося))))
Мать моя...
Дзвоне...
Я їй:
- Ало.
Вона мені:…
- Ти борщ оце вариш?
Я:
- Ну от прям щас, нє.
Мама:
- Ти оце вже вобще... даже борщ не вариш, ти ж женщіна.
Я їй:
- Ма, палєгше. Я його варю вобще-то но не сійчас. Може завтра, я щас больна і убиточна, а ти зі своїм борщем...
- Як ви так можете жить без борщу.
- Мама, я даже не понімаю як ми вобще можем жить, але це нічого. Ти дзвонила мені розказать про мою антижіночність і неминучий ісход чоловіка в борщові краї?
- Доця не начинай!
- Мама, я даже не питалась.
- Ви як хочте собі, но шоб борщ варили, я тридцять літрів борщового закрила, так шо дивіться там мені, бо я вам дам, і Рому там не обіжай, бо я тебе знаю. І шоб шапку носила, а то ходиш голомозга, а потом всьо. Пока, і ношпи сусідкам привези.
Як оце її не любити?!
()