«Мені коханий казав, що пішов у військо добровольцем, підвозити воду українським бійцям. Насправді ж - воював… А я не знала…- почала розповідь молода жінка.- Якось увечері, коли син не міг довго заснути, зателефонувала коханому і попросила його розповісти малому казку. Тільки передала телефон дитині, як малий влігся, а незабаром і заснув. Після цього телефон коханого більше не відповідав. А згодом його зранене тіло знайшли у соняхах. Їхню бригаду розбили окупанти… А він із важкими пораненнями в живіт та ноги лежав у соняхах, стікав кров'ю і розказував казку синові…»