Ра́ва-Ру́ська — місто ; розташоване на східних узбіччях (у місці вигідного через нього переходу) над р. . Розташоване біля Західного кордону України, залізничний вузол. Одне з найстаріших міст України.
Сучасна територія міста Рави-Руської становить 850 га. Місто витягнуте в довготному напрямку. Такий напрям обумовили до певної міри природні елементи його околиць.
Місто має змішане планування: в центральній частині променеве, а на передмістях — прямокутне. Загальна довжина вулиць становить 27 км, у тому числі магістральних — 10 км. Середня ширина вулиць 5 — 6 м. Рава-Руська не має вираженого центру з площею. Центральна міська площа з ратушею внаслідок була зруйнована. Нині центром вважається перехрестя вулиць Львівської, Грушевського та Коновальця. Місто не гамірне, наскільки дозволяє його транзитне розташування, невелике, що і робить його дуже затишним.
ІсторіяБлизько дев'яти століть відділяє сьогоднішній день від того часу, коли в місті Раві-Руській виникли перші поселення. Вперше в документах Рава-Руська згадується в XV столітті. Відомо, що белзький і мазовецький князь Владислав у році невеликий населений пункт на річці Рата назвав іменем свого володіння на Мазовецькій землі — Равою, з додатком слова «Руська» для відрізнення від Рави-Мазовецької, розташованої на території . Можливо, що приводом для цього було міське українське населення, яке поляки в той час називали русинами.
Що стосується самої назви міста, то тут єдиної думки поки що немає. У географічному словнику написано, що назва «Рава», будучи одночасно назвою герба і, напевно, старою назвою роду, бере свій початок від роду Равітів, колонізаторська діяльність яких поширилась далеко на Схід. Такі назви, як Стара Рава, Рава-Мазовецька, Равка (річка) і, нарешті, Рава-Руська красномовно свідчать на користь цієї теорії. Довгий час Рава-Руська була малим містечком.
Більшого значення набула Рава-Руська в XVII столітті. Цьому сприяло те, що через неї проходив торговельний шлях зі Сходу на Захід. У місті розвивалися різні ремесла і торгівля, в чому були зацікавлені не тільки місцева шляхта і міська верхівка, але й польський король. Саме тому в році місту були надані привілеї на проведення щорічних ярмарків. Рава-Руська лежала на пожвавлених торговельних шляхах. Тут щороку організовувались великі ярмарки, на які з'їжджались купці з усіх кінців Польщі.
Рава-Руська була центром важливих міжнародних подій XVII — XVIII століть. У 1698 році тут відбувалась зустріч російського царя , що повертався з та польського короля , який йшов на чолі військ проти турецького султана. Протягом трьох днів йшли переговори. 3 серпня року монархи домовились про спільні дії проти шведів. У році у Раві-Руській зустрічалися шведський король Карл ХІІ з королем Речі Посполитої Станіславом Ліщинським. Королі погодили свої плани у боротьбі проти російського царя Петра І. Проте цим планам не судилося здійснитися. У році відбувалися переговори між Лещинським та Августом ІІ.
Значне пожвавлення в розвитку міста спостерігається у зв'язку з будівництвом залізничних шляхів — та — , що були прокладені через Раву-Руську і відкриті року. Рава-Руська стала залізничним вузлом. Спорудження залізничної станції сприяло як подальшому розвитку торгівлі, так і розвитку ремесла на залізниці. Рава-Руська стала типовим невеликим містечком з дрібним приватним виробництвом і торгівлею. У місті діяли лише невеликі підприємства: з 32-ма робітниками, шпалозавод, фабрика свічок, цегельний завод. Ніхто не дбав про санітарний стан міста. Населення міста жило в жахливих умовах: не було ні каналізації, ні водопроводу. У місті не було також жодного культурно-освітнього закладу, натомість був костел, церква, два монастирі, синагога, 16 божниць та 14 корчм.
До радянського періоду в Раві-Руській деякий час жив і працював український письменник-демократ і громадський діяч .
У р. в Раві-Руській відбулися завзяті бої І Корпусу з польським військом. Після встановлення радянської влади місто почало інтенсивно відбудовуватися. Став до ладу спиртово-консервний завод, шпалопросочувальний завод, промкомбінат та інші підприємства. У місті було налагоджено демонстрування кінофільмів, відкрито бібліотеку, налагоджено телефонний зв'язок з обласним центром та навколишніми районами.
В 1940 році в місті посаджено дерев значно більше ніж за останні 7 років. В центрі міста закладено новий парк культури. На благоустрій міста в 1940 році виділено 801500 карбованців, на освіту — 659000 карбованців. Майже всі діти дошкільного віку були охоплені навчанням. У місті була відкрита вечірня школа для дорослих, налагоджено медичне обслуговування населення. На охорону здоров'я жителів міста в 1940 р. було виділено 400000 карбованців з державного бюджету. Протягом 1940-41 рр. громадяни міста виходили на суботники для спорудження укріпрайону Рави-Руської.
Варто зазначити, що ці укріплення відіграли значну роль в роки Великої Вітчизняної війни. Досить нагадати, що протягом чотирьох днів німецько-фашистські загарбники вели жорстокі бої навколо міста і лише на п'ятий день війни фашистам вдалось прорвати оборону і тимчасово захопити місто 26 червня 1941 року. Після вторгнення на територію Рава-Руського району 27 червня 1941 року фашисти організували масове винищення мирного населення, а також військовополонених, які перебували в таборі «Штадтлаг», Рава-Руська. Ведучи розслідування районна комісія виявила на околицях міста великі могили масового захоронення трупів. Районна комісія встановила, що німецько-фашистські загарбники під час окупації знищили в Рава-Руському районі мирних жителів 17500 чоловік, в таборі військовополонених «Штадтлаг» — 326, «Фельдпост № 08409» — 18000, вивезено з Рава-Руського району на «фабрику смерті» в м. Бельзець — 6000, а всього знищено 41500 чоловік. У Раві-Руській знищено 17000 євреїв (майже чверть усієї кількості). 13000 чоловік польського населення вивезено в Німеччину. Фашисти зруйнували шахту з видобування бурого вугілля, шпалопросочувальний завод та інші підприємства міста. Загарбники завдали Раві-Руській та її жителям величезних збитків. За час окупації центр міста був майже цілком зруйнований. До окупації в Раві-Руській нараховувалося 1101 житловий будинок, а після — 852.
Школа у м. Раві-РуськійПісля окупації почала відновлюватись інфраструктура міста. Відбудовувались підприємства, установи, будівлі. В 70-х роках ХХ століття в Раві-Руській діяли такі установи: дві середні загальноосвітні школи, середня школа-інтернат, восьмирічна школа, вечірня та заочна школи, міське профтехучилище № 60, будинок культури, будинок піонерів, кінотеатр, театр народної творчості на громадських засадах, бібліотека для дорослих, бібліотека для дітей, поштове відділення зв'язку, ощадна каса, філія Держбанку, міська лікарня, аптека, поліклініка, залізнична лікарня, промкомбінат, павільйон побутобслуговування, харчокомбінат, спиртзавод, маслозавод, шпалопросочувальний завод, лісгоспзаг, залізнична та автобусна станції, залізничне депо, завод будівельних матеріалів, автотранспортне підприємство № 13073, автоклуб, міська друкарня, ветеринарна аптека, ветеринарна лікарня, м'ясо-забійний пункт Львівського м'ясокомбінату, лазня, готель, перукарня, міське споживче товариство, ательє по ремонту телевізорів та радіоапаратури, універмаг, гастроном, ресторан, їдальня, молочний, хлібний та м'ясний магазини, пекарня, Рава-Руський кар'єр Миколаївського цементного заводу.