Даний ефект являє собою бажання копошитися по дому, робити щось хенд-мейд, прикрашати, змінювати, експериментувати, придумувати бо...

З'являється більше вільного часу, а якщо різко зупинитись у активній діяльності не можливо, зрештою, це природнє явище - як готовність жінки  дбати за новим життям у сім’ї (примітивно кажучи - первородна роль жінки в печері).

Зразу скажу, я не емансипована кар'єристка, не намагаюсь зрівнятись з чоловіками в часі проведеному на роботі чи сумі заробітку, але вважаю. що у жінки є здорова прекрасна енергія, яку сучасний світ намагається всунути у якесь криве русло...

Крім того, шиючи самому, вишукуючи дешевші товари, є прекрасна можливість по економити гроші, які в даний період ми заробляємо трошки менше. Можливо....

В цей період легко осісти на форумних лавах одноплемінниць, почати новий бізнес (скажімо, з непрецензійного в’язання шапочок для немовлят і тд і тп).

Зі свого боку поділюся деякими рецептами, похвастаюсь власними досягненнями...

Першою саморобною річчю стала для мене подушка для вагітних.

Вартість подібної від 300 грн. Моя обійшлась в 108 (вартість наповнювача і блискавки, а тканини були, отже тільки звільнила простір у шафі)

Дана подушка річ - дуже вигідна: заміняє звичайну подушку, дозволяє варіювати положення тіла під час сну (як відомо положень при вагітності не так і багато), просто затишна штука.

З мінусів: розділяє мене і чоловіка, через габарити іноді "тисну" на його ліжковий простір.

Форма моєї - підкова - одночасно дозволяє і під спину підкладати і на боко-животі лежати, засовувати і між ніг і під голову.

Процес роботи:

склеїла підряд 3 газети намалювала пів підкови див. мал.2

вирізала

приклала викрійку до складеної в 4 рази тканини

на напірник перенесла без припусків, на наволочку перенесла з припусками 1,5-2 (якщо тканини різні врахуйте можливу усадку після прання - звісно, правильніше працювати з тканиною вже пропраною)

на напірнику лишила отвір по внутрішній дузі для вивертання та набиття наповнювачем

на наволочці  - отвір під блискавку на зовнішній дузі

холофайбер - пружній синтетичний матеріал - купувала через приватні об’яви за 50 грн/кг. на мій розмір пішло близько 1.5 кг

ПС: як виявилося, для годування - це теж мега зручна річ

Есть славный ресурс для регистрации времени и даты посещения ЗАГСов в Киеве. Может очень пригодиться, вместо того чтобы стоять в очереди, особенно, если разные фамилии (даже мою двойную пришллось подтверждать личным присутсвием), а с малявой как-то сидеть в очереди не прельщает. 

З півночі почались перейми – переживала чи справжні вже, коли вирішили їхати на огляд соромилась брати клумаки з собою. Під ранок з чоловіком таки все підготували, поїли, викликали таксі поїхали в пологовий. Народжували за пропискою.  З лікарями не домовлялась – не було пріоритетів, перебіг вагітності гарний. Просто налаштовувала себе щодня, що потраплю на людей, що допоможуть моїй дитинці благополучно з’явитись на світ.

Після проведення огляду (тут виявилось – відходить пробка) почула: «Будемо народжувати, розкриття три пальці. Мене звати Олександр Іванович».

Так з 9 прописались з чоловіком в 2й пологовій. І вийшли/виїхали звідти вже втрьох о 19 годині.

Одразу попросила природні пологи. І сказали, що віддячимо.

Спасибі Олександру Івановичу і чоловікові, які не дали здатися на знеболення, бо боляче було добряче…. Лікарі не сидять з тобою цілий день (для цього і є партнерські пологи), але заходять кожні кілька годин, міряють серце дитини, розкриття шийки, просиш поміряти тиск – міряють, радять як прискорити процес, полегшити стан.

Чудове ставлення акушера Кисіль Тетяни Леонтіївни і чіткої позитивної роботи лікаря (також всій бригаді) дозволили нам успішно народитися о 16:30. Нам навіть віддали плаценту, бо і не мріяла про це. (хто не знає навіщо – почитайте в інтернеті про українські та східні традиції пов’язані з плацентою).

Про акушерське та дитяче відділення склалось наступне враження: люди всі різні, хтось парить прикорм, лякаючи недостатнім набором ваги, хтось жорстко наполягає на нормальному здоров’ї кожної жінки і ніяких штучних втручань (що з моєю думкою співпадає), хтось допомагає прикласти до грудей і промасажувати. Питайте і вам допоможуть. Ніякого надто поганого ставлення не помітила. Так, хтось просить принести мило і рушники, хтось 50 гривень за миття дитини – так мийте самі, готуйтесь морально до того, що до молока буде ледь видиме молозиво. Візьміть насадки на груди  - не плакатиме від болю перші ночі.

Я в пологовий прийшла з інтернетом, постійно звіряючи інформацію від лікарів. Історія пошуку потім виявилась смішна: як відрізнити справжні перейми – як почути потуги – як виглядає молозиво – нема молока – як збільшити лактацію – прикорм для немовлят -  норма сну і годування -  застій  молока – купити насадки на груди….

Палата дісталась загальна на трьох. Особливо ніхто не заважає. Так діти плачуть по всьому коридору, приходять гості, душ і туалет разом на коридорі (в першу ніч здався на багато далі ніж, насправді J))) але черга максимум в 1 особу – ніхто там не париться годинами – підмились і вперед. Все в міру чисте, охайне. Їжа нормальна. Ні – просіть своїх вам приносити. Зрештою там ви всього пару днів, а коло вас боже створіння, яке прийшло в світ через вас – жінку. Це фантастично!

Порада: готуйтесь морально,  духовно і фізично до пологів щодня під час вагітності. І не перекладайте цю відповідальність ні на кого. Це ваша дорога і дорога вашої дитини. Зрештою, день пологів – це, найперше, день зустрічі з вашою дитиною!!!

Ні з чим порівняти, але дуже здається, що при природньому перебігу пологів у жінки включається природній інстинкт дбати за дитиною, вона стає спокійнішою, більш терпимою і вже психологічно не можеш, щоб бодай годину не чути запаху своєї дитинки…

В кого є питання – будь ласка пишіть, з радістю підтримаю інформацією, що знаю. Всім легких пологів і радості від зустрічі з дитинкою.