З півночі почались перейми – переживала чи справжні вже, коли вирішили їхати на огляд соромилась брати клумаки з собою. Під ранок з чоловіком таки все підготували, поїли, викликали таксі поїхали в пологовий. Народжували за пропискою. З лікарями не домовлялась – не було пріоритетів, перебіг вагітності гарний. Просто налаштовувала себе щодня, що потраплю на людей, що допоможуть моїй дитинці благополучно з’явитись на світ.
Після проведення огляду (тут виявилось – відходить пробка) почула: «Будемо народжувати, розкриття три пальці. Мене звати Олександр Іванович».
Так з 9 прописались з чоловіком в 2й пологовій. І вийшли/виїхали звідти вже втрьох о 19 годині.
Одразу попросила природні пологи. І сказали, що віддячимо.
Спасибі Олександру Івановичу і чоловікові, які не дали здатися на знеболення, бо боляче було добряче…. Лікарі не сидять з тобою цілий день (для цього і є партнерські пологи), але заходять кожні кілька годин, міряють серце дитини, розкриття шийки, просиш поміряти тиск – міряють, радять як прискорити процес, полегшити стан.
Чудове ставлення акушера Кисіль Тетяни Леонтіївни і чіткої позитивної роботи лікаря (також всій бригаді) дозволили нам успішно народитися о 16:30. Нам навіть віддали плаценту, бо і не мріяла про це. (хто не знає навіщо – почитайте в інтернеті про українські та східні традиції пов’язані з плацентою).
Про акушерське та дитяче відділення склалось наступне враження: люди всі різні, хтось парить прикорм, лякаючи недостатнім набором ваги, хтось жорстко наполягає на нормальному здоров’ї кожної жінки і ніяких штучних втручань (що з моєю думкою співпадає), хтось допомагає прикласти до грудей і промасажувати. Питайте і вам допоможуть. Ніякого надто поганого ставлення не помітила. Так, хтось просить принести мило і рушники, хтось 50 гривень за миття дитини – так мийте самі, готуйтесь морально до того, що до молока буде ледь видиме молозиво. Візьміть насадки на груди - не плакатиме від болю перші ночі.
Я в пологовий прийшла з інтернетом, постійно звіряючи інформацію від лікарів. Історія пошуку потім виявилась смішна: як відрізнити справжні перейми – як почути потуги – як виглядає молозиво – нема молока – як збільшити лактацію – прикорм для немовлят - норма сну і годування - застій молока – купити насадки на груди….
Палата дісталась загальна на трьох. Особливо ніхто не заважає. Так діти плачуть по всьому коридору, приходять гості, душ і туалет разом на коридорі (в першу ніч здався на багато далі ніж, насправді J))) але черга максимум в 1 особу – ніхто там не париться годинами – підмились і вперед. Все в міру чисте, охайне. Їжа нормальна. Ні – просіть своїх вам приносити. Зрештою там ви всього пару днів, а коло вас боже створіння, яке прийшло в світ через вас – жінку. Це фантастично!
Порада: готуйтесь морально, духовно і фізично до пологів щодня під час вагітності. І не перекладайте цю відповідальність ні на кого. Це ваша дорога і дорога вашої дитини. Зрештою, день пологів – це, найперше, день зустрічі з вашою дитиною!!!
Ні з чим порівняти, але дуже здається, що при природньому перебігу пологів у жінки включається природній інстинкт дбати за дитиною, вона стає спокійнішою, більш терпимою і вже психологічно не можеш, щоб бодай годину не чути запаху своєї дитинки…
В кого є питання – будь ласка пишіть, з радістю підтримаю інформацією, що знаю. Всім легких пологів і радості від зустрічі з дитинкою.
