Портленд
Независимое немецкое телевидение существует...И это странно)
Предупреждение!
Читать далее
Категория
Портленд
Иван Охлобыстин:
За последние несколько недель я испытал целую гамму чувств к происходящему в Украине. Поначалу это было восхищение гражданским мужеством украинцев, способных противостоять бессовестной, грабительской власти, потом - беспокойство за жизни простых людей, потом - изумление от агрессивной потери способности судить объективно и опьянения наступающим хаосом, потом скорбь первых смертей, среди протестующего народа, потом отрезвление от услышанного лозунга "москалей на ножи" и наконец - чувство брезгливости, после предложения Верховной Рады вступить Украине в НАТО. Откровенный полицайский душок, исходящий от этой государственной инициативы, заставил меня заново переосмыслить происходящее. Мое сердце отказывается принимать это как правду. Не могут настоящие украинцы предлагать свои услуги потенциальным противникам своих же братьев славян, какими бы они не были. Не могут позволить размещать на своих территориях "натовские" базы, откуда, в случае военных действий, полетят ракеты, несущие смерть и разрушение в русские города. Ну, не может этого быть! Это не украинцы, это другие, обернувшиеся, украинцами упыри. Настоящие украинцы были и останутся нашими братьями и сестрами. Ныне и присно и во веки веков! Никто, не враги, не обстоятельства не способны разлучить нас. Я верю в это и буду верить в это всегда. И, если это не так, я не хочу узнать этого. Иначе, это станет моей личной, духовной катастрофой.
Читать далее
Харьков
Киселёв и Ко...no comments
П.С.Видео с youtube, так как на официальном сайте нет архива видео новостей.
П.С.И не пишите мне, что это просто один человек говорит.Такое ,без согласовки с выше стоящими, на телевиденье не показывают.
Тула
Крым идет домой.
Сегодня увидела заголовок статьи и невольно улыбнулась))) Добро пожаловать!http://www.vesti.ru/doc.html?id=1383965<
P.S. Девочки, пожалуйста, старайтесь выражать свое мнение не в грубой форме. Я не хочу допустить ругани в соем посте. Сначала буду просить отредактировать комментарий. Если нет, то буду нажимать молнию, все зависимотсти от того кто в какой стране и в каком городе живет. Без обид))
Читать далее
Леся Українка
За правду, браття, єднаймось щиро,
Єдиний маєм правий шлях,
Єдину, браття, всі маєм віру,
Єдине серце у грудях.
Нема в нас, браття, ні зради лихої,
Ні кривди ми не боїмось,
Знамена держімо правди святої,
На зраду ми не піддамось.
До нас ходіте усі, хто за правду
Не жалує життя оддать,
Ми приймемо того, мов брата рідного,
Хто правду любить, той наш брат.
Читать далее
Нью-Йорк
Ще не вмерла Україна
Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми браття в нашій сторононці.
Душу тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми браття з козацького роду.
Та як станем разом, браття, від Сяну до Дону,
В своїм краю панувати не дамо нікому.
Чорне море ще всміхнеться, Дніпро ще зрадіє,
Ще над Галич, Буковину доленька наспіє.
Сильна воля, праця щира ще свого докаже,
В Україні ще ся волі пісонька розляже.
За Карпати відобється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.
З наших предків кожу дерли, на паль їх вбивали,
А таки нас не пожерли вороги зухвалі.
Плила кровця, червонила степи і могили –
Наші груди запалила огнем волі й сили.
Що козацтву не удалось – те нам довершити,
Ворогів десь тільки взялось – треба їх провчити!
Рідний краю, Україно, благослови діти,
Йдем за Тебе, за Єдину боротись, терпіти.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми браття в нашій сторононці.
Душу тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми браття з козацького роду.
Та як станем разом, браття, від Сяну до Дону,
В своїм краю панувати не дамо нікому.
Чорне море ще всміхнеться, Дніпро ще зрадіє,
Ще над Галич, Буковину доленька наспіє.
Сильна воля, праця щира ще свого докаже,
В Україні ще ся волі пісонька розляже.
За Карпати відобється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.
З наших предків кожу дерли, на паль їх вбивали,
А таки нас не пожерли вороги зухвалі.
Плила кровця, червонила степи і могили –
Наші груди запалила огнем волі й сили.
Що козацтву не удалось – те нам довершити,
Ворогів десь тільки взялось – треба їх провчити!
Рідний краю, Україно, благослови діти,
Йдем за Тебе, за Єдину боротись, терпіти.
Читать далее
Нью-Йорк
Святослав Вакарчук Я їду додому
Я бачу навколо каміння і квіти,
Міста і вокзали, і сонце, і сніг.
Я буду чекати, я буду хотіти
Їх бачити знову і знову до них!
Я їду додому, до тебе додому,
Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до тебе додому...
Які ж вони довгі, ті ночі і дні!
А, знаєш, буває, коли я не можу
Піднятися далі в полоні оков,
Але відчуваю, невидима сила
Мене підіймає знову і знов!
Міста і вокзали, і сонце, і сніг.
Я буду чекати, я буду хотіти
Їх бачити знову і знову до них!
Я їду додому, до тебе додому,
Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до тебе додому...
Які ж вони довгі, ті ночі і дні!
А, знаєш, буває, коли я не можу
Піднятися далі в полоні оков,
Але відчуваю, невидима сила
Мене підіймає знову і знов!
Читать далее
Харьков
Світає, край неба палає.Тарас Шевченко
Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє.
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою.
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає…
І нема тому почину,
І краю немає!
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє.
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою.
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає…
І нема тому почину,
І краю немає!
П.С.Самый , наверное, любимый стих.От которго, именно в это время, наворачиваются слёзы((((.
Читать далее
Нью-Йорк
Леся Українка Сторононько рідна! коханий мій краю!
Сторононько рідна! коханий мій краю!
Чого все замовкло в тобі, заніміло?
Де-не-де озветься пташина несміло,
Немов перед бурею в темному гаю,
І знову замовкне… як глухо, як тихо…
Ой лихо!
Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна?
Чому ти не зійдеш на землю із неба?
Осяяти землю безщасную треба!
Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна?
Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре?
Ой горе!
О люде мій бідний, моя ти родино,
Брати мої вбогі, закуті в кайдани!
Палають страшні, незагойнії рани
На лоні у тебе, моя Україно!
Кормигу тяжку хто розбить нам поможе?
Ой боже!
Коли ж се минеться! Чи згинем без долі?
Прокляття рукам, що спадають без сили!
Навіщо родитись і жити в могилі?
Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!
Ой леле!
Читать далее