Львов

"Дитину неможливо вкласти спати!" Погляд психолога

Коли мова йде про немовля, причини поганого засинання батьки знаходять швидко самі або просто списують на " животик", "зубки" та " на погоду реагує". А от коли вкладання спати 4 річну дитину перетворює вечір у поле бою, варто таки пошукати проблему і усунути її.
Звичайно, спочатку є сенс переконатись, що проблема немедична. Це питання вирішується фахівцями, і у цій статті ми його не розглядатимо. Якщо ж з боку організму зауважень немає, тоді варто перевірити наступні показники:
1) тривалість сну за добу та її відповідність нормам. Відповідає?
[цензура]Дитина, наприклад, може спати забагато вдень і не встигає втомитись на вечір. Звичайно, тоді необхідно поступово і систематично зменшувати кількість годин сну.
2) режим чи його відсутність. Чи зформована в дитини звичка вкладатись в один і той самий час? Чи дитина лягає тоді, коли зручно батькам і тому це відбувається у різний час? Якщо ж ми за природність, тоді не має виникати такого питання, коли дитині лягати спати. Коли ій захочеться, ні?
3) чи існує ритуал вкладання? Чи є певна послідовність дій, яку дитина впізнає і яка передує вкладанню спати?[цензура]
Відповіді "ні" на будь-яке з цих питань, є підказкою для вас - як вирішувати проблему, що пропрацювати.
Але існує ще декілька причин, які заважають дитині спокійно йти до ліжка. [цензура]
Зокрема, дитина може бути перезбудженою. Ввечері тато вертається додому і може побігати із сином, жартома побитись подушками чи влаштувати змагання. Як результат, маємо щасливу дитину з рівнем адреналіну, достатнім для ще одного дня. Де ж тут будеш засинати?[цензура]
До речі, через цікаві активні заняття дитина разом з вами не помічає сигналів організму, що пора спати. А наступні сигнали (з бажанням спати) з' являться не раніше, ніж за годину...
Наступна можлива причина - дитина не здатна ще усвідомлювати користь і необхідність сну. Для неї це час, який витрачається безглуздо. Тому вона до останнього бавиться і мріє про ранок із іграшками. А якщо ранком чекає прискорене незадоволеною мамою вбирання та дорога до садка? Чим ж себе тоді втішати?[цензура]
Ще одна причина не вкладатись спати - вимога від батьків уваги. Адже от вони, любі. Мама просить, тато свариться, обидвоє поруч, повністю зконцентровані на мені. Який сенс мені їх відпускати від себе? Порада: проаналізуйте день дитини. Чи раптом це не єдиний час, коли ви дивитесь на неї? ( розмови, коли дитина за спиною миючої посуд мами, не рахуються).
Іноді причина захована у проблемах сімейних. Тато і мама мають купу претензій один до одного. Часу на розмову немає. Але ж це не критично, при дитині ми нормально спілкуємось. А дитина - чутлива ( іноді зверхчутлива) істота. І вона не розуміє, що відбувається, але відчуває напругу. І нервує. А кому вдається заснути, коли нервуєш?
А ще дитина в певні періоди життя потребує самоствердження і перевіряє межі дозволенного. Спати чи не спати [цензура]вона також намагається узяти під контроль. І якщо вкладання "затягується", на ваш погляд, отже це ій вдається.[цензура]
А ще батьки так чекають часу, коли дитина ляже спати, обговорюють це в її присутності, і дитина розуміє, що найцікавіше тільки зараз почнеться. Головне не заснути і дочекатись.
Це причини, які лежать " на поверхні". Над кожною можна працювати і тоді проблем із вкладанням буде менше. І найцікавіше, що інших проблем теж. Адже якщо ви навчитесь твердо попереджувати малюка, що він має [цензура]можливість ще трошки поскладати конструктор, а далі він йде митись, одягати піжамку і чекає у ліжечку на вечірню казку, то ця твердість стане у нагоді в інших діалогах із дитиною.[цензура]
Якщо ви зрозумієте, що з дитиною потрібно більше спілкуватись до вкладання, а не під час, то зменшиться також інша "нечемність".
Якщо ви будете дозволяти дитині щось вирішувати, потреба у доведенні " хто головний" буде частково задоволеною і проявлятиметься не так яскраво.
Міркуйте, аналізуйте, пробуйте, і ви обов' язково знайдете спосіб навчити дитину лягати спати.