Украду, очень понравилось.

Сонячна поема‬

Сім'я, як сім'я - статистична родина, -
‪Подружжя і донька. Хотілося сина...‬
‪Збувались бажання, здійснялися мрії,‬
‪Всміхнулася доля - вони при надії!‬
‪Чекали, плекали і пестили лоно -‬
‪Такі відчуття всім щасливим знайомі!‬
‪Маленька Наталочка плеще в долоньки -‬
‪У їхній сім'ї буде ще одна… донька!‬
‪Нехай, хоч не братик, та все-таки щастя,‬
‪Все буде в них добре і все в них удасться!‬
‪Прийшов врешті час, довгождана хвилинка -‬
‪Постукала, прагне до світла дитинка!‬
‪***‬
‪Татусь під дверима не спить охоронцем,‬
‪Нарешті на ранок з'явилося… Сонце!‬
‪За віщо, скажіть? І яка в тім причина‬
‪Що в них отака… особлива дитина?‬
‪Чекали ж бо доньку, звичайне малятко,‬
‪І ось промениться, зорить янголятко -‬
‪Манюнє… беззахисне…( видно в віконце)‬
‪Дитя - як дитя, та усе ж таки… Сонце?‬
‪Матуся слізьми немовлятко вмиває,‬
‪Не знає, як бути… нічого не знає!‬
‪Вимірює кроками тато кімнату:‬
‪Хотів і чекав, але… Сонце? Занадто!‬Навіщо їм Сонце? Йому би... на небо...
Та зблідла мамуся: на небо? Не треба!!!
Нехай промениться, нехай собі сяє,
Воно ж бо рідненьке, рідніш не буває!
***
Сім'я - як сім'я, може, трішки неповна:
В ній мама, Наталя і... Сонце чудовне!
Зростає у радості, втіхою вмите,
Навчає добра, співчувати й... любити.
В них хороше й тепло, бо ж Сонечко гріє,
Будують майбутнє, плекають надію
Із Сонечком дивним із плоті і крові,
Яке визначає коштовність Любові!