Украду, очень понравилось.
для душиСонячна поема
Сім'я, як сім'я - статистична родина, -
Подружжя і донька. Хотілося сина...
Збувались бажання, здійснялися мрії,
Всміхнулася доля - вони при надії!
Чекали, плекали і пестили лоно -
Такі відчуття всім щасливим знайомі!
Маленька Наталочка плеще в долоньки -
У їхній сім'ї буде ще одна… донька!
Нехай, хоч не братик, та все-таки щастя,
Все буде в них добре і все в них удасться!
Прийшов врешті час, довгождана хвилинка -
Постукала, прагне до світла дитинка!
***
Татусь під дверима не спить охоронцем,
Нарешті на ранок з'явилося… Сонце!
За віщо, скажіть? І яка в тім причина
Що в них отака… особлива дитина?
Чекали ж бо доньку, звичайне малятко,
І ось промениться, зорить янголятко -
Манюнє… беззахисне…( видно в віконце)
Дитя - як дитя, та усе ж таки… Сонце?
Матуся слізьми немовлятко вмиває,
Не знає, як бути… нічого не знає!
Вимірює кроками тато кімнату:
Хотів і чекав, але… Сонце? Занадто!Навіщо їм Сонце? Йому би... на небо...
Та зблідла мамуся: на небо? Не треба!!!
Нехай промениться, нехай собі сяє,
Воно ж бо рідненьке, рідніш не буває!
***
Сім'я - як сім'я, може, трішки неповна:
В ній мама, Наталя і... Сонце чудовне!
Зростає у радості, втіхою вмите,
Навчає добра, співчувати й... любити.
В них хороше й тепло, бо ж Сонечко гріє,
Будують майбутнє, плекають надію
Із Сонечком дивним із плоті і крові,
Яке визначає коштовність Любові!