Написала пост в ЖЖ на укр. и скопировала его, так как переводить сил нет, посему кто мало-мальськи понимает заглядывайте под кат))
Занесло нас сьогодні у відділ освіти. Звичайно не з власного бажання. Попросили нас туди сходити перед тим, як видати нам довідки про те, що діти навчаються на екстернаті. Мабуть уму-розуму навчити. Добре чоловік зі мною був, а то похвилюватися дуже люблю.
В кабінеті, окрім самого начальника, зібралась ціла комісія ще з трьох тітоньок - інспекторів чи методистів, хто їх там розбере.
Починали здалеку. Начальник для чогось записав наші з чоловіком імена і дітей. Для солідності, мабуть. Запитав що саме не влаштовує нас у школах. На що мій чоловік відповів (з ним це іноді буває):
- нас не влаштовує рівень освіти в школі!!!
Як на мене у такому закладі цього краще було б не говорити, але слово не горобець... Зате одразу стала зрозуміла позиція начальника: Як ви такі розумні, то й вчіть собі самі)) Квоктали більш за всіх саме тітоньки. Щось там казали про законність. Що ми не маємо права вчити, адже ж без освіти педагогічної. Та й де ж це бачено, що початкову освіту дозволено здобувати вдома. Ні-ні, тільки з середньої школи. Ось і начальник з якогось там відділу м.Українки по телефону це прямо зараз каже. Справді, в цей самий час Наш Начальник розмовляв по телефону з Тим Начальником.
Не знаю за кого вони нас мали залякуючи якимись не зрозумілими наказами, але коли ми чітко сказали, що лише у минулому році бачили і читали наказ, який отримують всі школи-екстернати про те, що здобувати освіту таким шляхом може учень починаючи з початкових класів, вони замовкли. Спитали лишень де ми це читали. На що отримали відповідь, що ознайомила нас із цим документом саме завуч з нашого екстернату. Доречі - єдина тверезомисляча людина у тому скопі невдоволених тітоньок, хоча й вона з песимізмом відноситься до такого навчання.
Ну, звичайно, були закиди типу: "А як же соціалізація? Як колектив?" Навіть писати нічого не хочу. Вони чомусь думають, що людина виросте повністю "не від світу сього". "А як вона в школі буде, коли ви її віддасте у 5 класі?" Ну, звичайно. Як же інакше? І хоча, насправді, для мене це питання не остаточно вирішене, але ще екілька таких розмов і я точно буду знати, що ми і далі будемо вдома))
А ще дамочки вирішили, що мають абсолютне право сказати, що домашня освіта нічого не варта на основі тільки одного нашого року навчання. "Ось які ви отримали оцінки? Ось бачите, бачите! Нічого з того не вийшло!" І це вони зробили висновки тільки на основі першого року навчання, коли, чесно кажучи, у тебе самої в голові каша і ти тільки навпомацки ще пробираєшся! Вони впевнені, що діти залишаться таким чином без освіти (не зважаючи на атестації)) і до того ж соціально неадаптованими. Бідненькі, як їм тяжко житися буде! На моє запитання чи багато вони бачили дітей-екстернів і чи бачили когось, крім нас, взагалі - вони подивилися, помовчали, похитали головами (ай-ай-ай) і сказали, що вони занють, бо в них є досвід. До чого це було сказано - не зрозуміло. І це вже не перший раз стикаюсь, коли на прямі питання вони не дають відповіді, а починають говорити про щось інше. Логіка відсутня. Це назавжди чи є шанс?
