30,1

Цілий день дитина копалась. вночі майже не спала. Всі органи мене боліли. В обід ще поплакала, бо муж мене обідив. Вечором міліметровими шажками пройшлись в Епіцентр. (до нього взагалі йти 5хв, до апеки -2хв.) ми з коханим вийшли разом, він побіг мусор виносити і каже - а ти йди в аптеку. І ось бачу він переді мною далеко, що й не крикнути))) тобто, виніс мусор, обійшов будинок, дійшов до аптеки і вернувся знов до мене)) ось так я хожу як стрєла. Дуже важко. І почалапали до аптеки. Купила кальцій і ношпу. Постояли перепочили і пішли далі. Найважче - це переходити пішохідний перехід. Світлофор досить довго горить, але й дорога широка. То я йду, стараюсь, живіт тонусує, задихаюсь, Світлофор перемкнуло на середині дороги)) ну машини чемно стояли і дивились коли ж я дійду)) Коли дійшла стала передишку робити, бо реально, спішила і мені було важко.

В епіцентрі купили свекрусі подарочок, у неї день варення. Якось хотілось шось подарити. Часу не було, та й чоловік сам би подарок ніколи не вибрав, тому я пішла, хотілось хоч якось зробити їй приємне. В результаті, запізнились на годину. Хоча живуть вони теж поряд)) Ось так я ходжу, шо поробиш. Назад йшла уже ледве-ледве, бо мочовий уже підтискало, думала тільки про ВіСі...

В гостях їла червону рибку і трохи сирника з чайком.

Важко було сидіти. 3 рази в ВіСі ходила. А вдома почалооося. Дитинка дуже копалась і копала в бік хребта. Короче, таке враження, що лезвійкою по хребту((( Гострий біль. Тимчасовий, але часто копала. Я корчилась від болі((( Муж коло мене бігав, подушечки підкладав, піднімав з ліжка(я вже навіть встати не могла, бо болів і живіт і спина і вообще фізично важко уже)... короче, місце мені уступив, тепер я сплю з краю ліжка, бо вночі в туалет я би вообще не змогла добратись(це ж через мужа перелізти треба).

Ось так я намурдумалась.