Ну ось уже 34 тижня! ще 6 тижнів до народження моєї ляльки!
сьогодні якась супер-стомлена. Погано виспалась. Муж поїхав в гори і збирався дуже зранку. Старався тихенько, але мені й того вистачає. Як я не люблю себе через те, що так довго засинаю! Це ж 3 раза сходити в туалет і щоразу засинати від півгодини до 1,5год... Цього разу я зрозуміла, що вже не засну, то ранок- діти з сусідньої квартири галдять безкінечно. Поки спиш-не чуєш, а коли намагаєшся заснути, то все дратує. І ось через невиспаність хожу як ні риба ні м*ясо.
Дитинча близько 2 тижнів більш-менш тихенька. Я нарешті зрозуміла, коли вагітні кажуть, що їх не болить. коли дитинка рухається і що це приємно))) Взагалі, я вже так звикла до того, що щось в животі крутиться, що вже не уявляю, як це жити без цього?! Якщо я з 3 місяця уже чула рухи, це ж буде 6 місяців життя з ворушінням у животі)) Муж каже, що я буду така занята. коли рожу, що і забуду про те.
Ще таке враження, що підтікає сеча. Запах, не зважаючи на те, що кілька разів миюсь в день, буває такий як від стареньких, які пісяються. Сподіваюсь, після родів пройде. Взагалі, манюня знаходиться дууже низько, В лобку коли рухається, то буває досить болить. Може, бандаж все-таки купити?
Завтра день народження і я, як завжди уже нічого не хочу. Були плані всіх в кафе зводити , але чим ближче до свята тим я його не хочу. Якась обезсилена. А це ж наряжатись треба, зачіску треба...
А вдома я точно робити не буду, бо мені навіть чаю з тортиком на 6 людей тяжко зробити, буду як та варена курка
В обшем, завтра побачим.