2 дні відходить пробка... але начитавшись, розумію, що вона може і за тиждень до родів виходити по-трішки... Зараз реву, просто))) якихось емоцій накопилось....
Хотіли у вівторок мене ложити, але на огляді я ще в родах не була. Тому лікарка мені вивела шийку, вона була загнута ще до заду(до речі, це дуууже неприємно і боляче). Після того вже 2 день кровить. Ну вона попередила, щоб я не переживала. Обіцяла покласти завтра. У четвер. Хоча на той момент палати були забиті, що не було куди покласти. Хіба що, вона вже думаю, що я зразу родити приїду?
Ну пакунки спаковані, до родів ми готові. Єдине, уже майже тиждень мене ото так ниє, що я вже не маю сил. А на родах ж набагато все гірше болітиме??? ще після оглядів, в мене кістки ніг страшенно болять. Таке враження, що ноги поломані. короче, пережити б ті роди і надіюсь, все пройде. Почну по-трохи реабілітування. Бо це вже майже інвалідність....
Останнім часом так їсти хочеться, що просто неможливо. Я б бегемота проковтнула. І солодке просто дууууже хочу. Заставила чоловіка сховати солодке. Він мені видає щодні по одній вафельці. Буває, я прошу дуже, то він ще одну дає. Поганий охоронець)) якби я поплакала. певно, би все віддав))) намагаюсь себе стримувати. А їсти хочу так мабуть того, що гемоглобін знов впав і хочеться сили підняти. Та й вимучують мене ті ниття і болі....
На вагах: 64,4кг