Помню в детстве были такие истории, но про что - не помню совсем. Смысл в том, что рассказываешь сказку, рисуешь её при этом, а в конце появляется ещё один персонаж. Непонятно написала? Тогда приглашаю посмотреть первую историю.

Начнём:

Рекомендую! Очень вкусная аджика, именно та, которой хочется положить себе еще и еще, не смотря на легкий огонек во рту)))

Моя мама всегда такую делала, а вот я впервые. Делала, кстати, без зелени. Но рецепт такой:

А літо йде… Лишилося в природі
Ще кілька днів, напоєних теплом.
Невдовзі серпень стане вже не в моді,
Бо вступить в силу осені закон.
А літо йде… І дорога хвилина,
Секунда кожна тих серпневих днів.
Її б спинити… Але ні… Стежина
Прощанням ллється поміж берегів.
Ну що ж, прощай… Спасибі за засмагу.
Пора розлуки випити полин.
І день пішов, віддавши перевагу
Цій літній ночі. А вона за ним…
Ірина Лахоцька