з finance.ua
http://news.finance.ua/ua/~/5/2008/10/30/141642/printable
1. Яка у вас зарплата?
Починаючи з певного віку, дітей явно хвилює кількість грошей у сім'ї. З міркувань безпеки краще вибрати розмите формулювання - зарплата гідна, конкурентноздатна, висока або середня. Краще не впадати в крайності в описі доходу сім'ї. По-перше, зайва фіксація уваги на бідності шкідлива для дітей, для їхньої самооцінки. По-друге, якщо батьки похваляються високим доходом, вважаючи його своїм головним досягненням, то нерідко дитина в такій сім'ї починає поводитися зарозуміло, похваляючись перед однолітками товщиною батьківського гаманця.
Бажано включати дитину в обговорення сімейних витрат. Якщо дитина вступає в обговорення грошових питань із батьками, то піднімається у своїх очах на їхній рівень. Думка, що дитина грошей не заробляє, відповідальності за сім'ю не несе, тому мати рівний голос у цих питаннях не може, - помилкова. Розумний підхід - у міру дорослішання дитини вводити її в курс економічного життя сім'ї. Крім того, щоб уявляти собі сімейні доходи, дитина повинна знати і про сімейні витрати, тому обговорюйте при ній, скільки коштують комунальні послуги, продукти, одяг, освіта.
2. Чому ви так мало заробляєте, а батьки моїх друзів одержують більше?
Незважаючи на прямолінійність і некоректність цього питання, відповісти на нього треба обов'язково. З одного боку, наведіть дитині приклад сім'ї з нижчим доходом - напевно у вашому або її оточенні знайдуться такі сім'ї. З іншого боку, у дітях потрібно виховувати ставлення до грошей як до засобів, а не як до мети. Тому в сім'ї повинні поряд з матеріальними цінностями культивуватися нематеріальні. Всім зрозуміло, що гроші - це благополуччя. Але за гроші не можна купити щастя.
Розповідайте про те, що є моменти в житті людей, які не коштують нічого з погляду їхньої матеріальної цінності, але необхідні будь-якій людині: тепло, любов, турбота, проведений разом час. Пояснюйте це вашій дитині, наводячи приклади не тільки вашої, але й інших сімей.
3. Чому ви не даєте мені грошей на кишенькові витрати, адже я вже дорослий?
Відповідь на це питання є частиною іншого, більш загального: а чи потрібно взагалі давати дітям гроші? Відповідь очевидна, як і відповідь на питання: чи може дитина навчитися їздити на велосипеді без велосипеда? На думку Галини Кузнєцової, кандидата педагогічних наук, старшого викладача кафедри педагогіки МПГУ, уже в дитячому віці дитина обов'язково повинна долучатися до вміння планувати доходи і витрати. Якщо її цьому не навчити в дитинстві, то в дорослому житті їй доведеться складно. Є багато життєвих прикладів, коли молоді сім'ї нераціонально планують свій бюджет, задаючись вічним питанням: куди витрачені гроші, коли найпотрібніше не куплено? Наш досвід поводження із грішми формує нас. Тому чим раніше дитина навчиться правильно розпоряджатися грішми, тим швидше вона сформується як особистість.
Почніть із найпростішого, можна ще до того, як дитина навчилася рахувати. Дайте можливість дитині самій платити за покупки, потім самій вибирати і розплачуватися.
А коли дитина стане старшою, можна доручити їй самостійно ходити в магазин за продуктами. Однозначно те, що в дитини повинні бути свої власні гроші - з того моменту, коли в неї з'являються регулярні витрати (найчастіше це збігається з початком навчання в школі).
4. Моїм друзям їхні батьки дають по тисячі рублів на день, а ви всього по сто. Я почуваю себе поруч із ними жебраком. Ви що, не можете дати мені більше?
Чим старша дитина, тим рідше їй треба видавати гроші на кишенькові витрати. Першокласнику - щодня, а 14-річному - раз на місяць. Так дитина буде вчитися розподіляти витрати.
Майте на увазі, що, посилаючись на сім'ю друга або подруги, ваша дитина може перебільшувати величину їхніх кишенькових грошей. Це відомий прийом для випрошування "збільшення".
Скільки давати грошей? Рекомендації прості: дитині повинно вистачати на потреби в школі, однак не повинно бути помітно більше або менше, ніж в інших дітей. Обговоріть і разом розрахуйте цю суму, з огляду на доходи сім'ї і потреби дитини. Першокласникові краще видавати щодня, а в міру дорослішання збільшуйте строки - щотижня, щомісяця. Так дитина поступово звикне розподіляти свої витрати. Але сума повинна бути фіксованою! Якщо дитина звинувачує вас, у жодному разі не допускайте поблажливої інтонації, не допускайте емоційного шантажу.
До речі, гарним показником того, наскільки адекватно ваша дитина ставиться до одержуваних від батьків грошей, є той факт, чи відкладає вона якусь частину коштів на подарунки близьким.
5. Якщо це мої гроші, чому тоді ви лаєте мене за те, що я витратив їх на річ, що вважаю потрібною?
Навіть якщо ви сильно обурені тим, що дитина на всі заощадження купила собі неймовірного рожевого слона або чергову комп'ютерну іграшку, поважайте її вибір. Навіть якщо ця річ вам здасться зовсім не потрібною. Вона сама може розпоряджатися виділеними їй коштами. Уявіть ситуацію: вам подарували гроші, а потім зажадали відзвітуватися, на що ви їх витратили. Навряд чи вам це б сподобалося. Але ж саме так ви робите з дитиною.
Як тоді навчити дитину робити правильний вибір? Потрібно говорити з нею про цінність і корисність будь-якої речі. Поясніть дитині, що можна було б купити ще на ці гроші. Порівнюйте, але не засуджуйте за покупку, привертайте дитячу увагу та інтерес до дійсно цінної та потрібної речі, пояснюючи її переваги. При цьому ви можете сміливо висловити вашу думку із приводу купленого. Це не буде розглядатися як докір, а скоріше, як думка члена сім'ї.
Однак батькам іноді варто прислухатися і до бажання дитини, поставити себе на її місце, повернувшись ненадовго в дитинство. Відмінний приклад: у магазині дівчинка років п'яти просить батька купити їй кольорові камінчики, говорячи при цьому: "Тато, вони мені так потрібні, так потрібні, як тобі твоя машина". Коментарі тут зайві - дівчинка права. Ліквідація безграмотності
Питання про те, скільки давати дитині грошей, хвилює батьків різних країн, у тому числі і благополучних. Для того, щоб розрахувати суму, створені навіть веб-калькулятори для розрахунку дитячих кишенькових грошей. Зокрема, таку програму розробили фахівці фінансової системи Visa. Один з таких калькуляторів - Allowance Comparision Calculator (калькулятор порівняння кишенькових грошей) - побудований на тому, що порівнює ціни сьогоднішні і минулі. Наприклад, мама 1971 року народження пам'ятає, що одержувала 5 доларів на тиждень. Приблизно стільки ж вона хоче видавати дочці. Вона заводить цю цифру в калькулятор, а той перераховує на актуальні ціни: виходить, що дочці потрібно виділяти 15 доларів - на них можна купити рівно те ж, що на 5 доларів 30 років тому. Інший калькулятор - Wants vs Needs (бажання і потреби) - передбачає, що його будуть разом використовувати батьки і діти. У ньому можна розрахувати обов'язкові витрати (обіди в школі, одяг і т.д.) і додаткові витрати (іграшки, фільми, музика, подарунки). У Росії пішли ще далі - розробляється загальнонаціональна програма фінансової грамотності, починатися яка буде вже в школі.
6. Не буду мити посуд просто так - моїм друзям батьки за це платять окремо!
Приступивши до пошуків реальної роботи, дитина на практиці переконується: якщо ти мало що вмієш робити й у тебе немає диплома, то вибір роботи для тебе досить обмежений.
Навіть якщо замість горезвісного посуду фігурує прибирання в кімнаті або поведінка, більшість батьків вважає, що не варто преміювати дитину за гарну поведінку і слухняність: це повинно бути не подвигом, а нормою. Тому правильна відповідь на це провокаційне питання наступна: "Виконання домашніх обов'язків само собою розуміється, це питання відносин між людьми. Адже мама з татом нічого не одержують за домашні справи, це наш спільний будинок, і ми трудимося на себе і для себе, щоб усім було гарно".
Урахуйте, платити за допомогу по господарству не можна в жодному разі. Участь у сімейних турботах не повинна перетворюватися в найману працю, адже тоді порушується важливий принцип: безкорислива любов - основа відносин у сім'ї. Є приклади, коли плата дітям за допомогу по господарству приводила до сумних результатів - до вимагання грошей за будь-який рух. При цьому в дітей формується споживче ставлення до батьків.
У той же час заохочення за гарне навчання цілком припустимо, адже це заохочення за реальну, конкретну працю, за успішно виконану роботу. До того ж навчання зараз - зовсім не проста справа. Але заохочувати дітей краще подарунками і розвагами, а не грішми. Інакше в дитини може скластися враження, що вона учиться не для себе, а для інших.
7. Можу я в школі вирішити однокласникові завдання за гроші? Якщо я це вмію, а він ні, це мій спосіб заробити гроші! Ви ж теж продаєте свої вміння на роботі.
Це питання досить тонке. Якщо відповісти на нього позитивно, це цілком може привести до переконання, що за необхідності можна купити, приміром, переклад з англійської в іншого товариша, тому що в самого не виходить.
Тому поясніть дитині, що навчання в школі не передбачає товарно-грошового обміну. Це нагромадження власного інтелектуального капіталу, на основі якого буде побудовано успішне майбутнє. Так що набагато ефективніше потрудитися над тим же перекладом самому, ніж, заплативши трохи зараз, втратити багато чого в майбутньому.
8. Хочу сам заробити гроші, але зарплата кур'єра або офіціанта занадто мала.
Саме формулювання може слугувати навчальним посібником для розмови про цінність знань взагалі і гарної освіти, зокрема. Приступивши до пошуків реальної роботи, дитина на практиці переконується: якщо ти мало що вмієш робити, і в тебе немає диплома про вищу освіту, то вибір роботи для тебе досить обмежений. Щоб ваші син або дочка не розчарувалися в результатах оплати своєї праці, а навпаки, відчули залежність витрачених зусиль та отриманих за це грошей, порадьте знайти відрядну роботу, де оплата залежить від кількості робочого часу або обсягу виконаної роботи.
9. Якщо я заробив гроші, чи можу витратити їх куди захочу? Адже вони - мої.
Якщо ваша дитина заробила влітку гроші і нічого не купила своїм батькам, а витратила все тільки на себе, це вже сигнал тривоги. Постарайтеся пояснити їй за допомогою простих прикладів, у чому вона не права. Тато працює? Так. Він заробляє гроші? Так. Він приносить їх додому і витрачає на всіх членів сім'ї? Так. Те ж саме робить мама. І дитина побачить, як відрізняється її поведінка від учинків тата або мами.
Якщо ваша дитина заробила порівняно велику суму, треба разом подумати, на що її витратити. Тільки не заміряйтеся при цьому на всі гроші, не намагайтеся вилучити їх і вкласти в сімейний бюджет. Дайте дитині відчути і насолоду чесно зароблених грошей.
=========================================================================
