Горить моє серце,його запалила
Гаряча іскра палкого жалю.
Чому ж я не плачу?Рясними сльозами
Чому я страшного вогню не заллю?
Душа моя плаче,душа моя рветься,
Та сльози не ринуть потоком буйним,
Мені до очей не доходять ті сльози,
Бо сушить їх туга вогнем запальним.
Хотіла б я вийти у чистеє поле
Припасти лицем до сирої землі
І так заридати,щоб зорі почули,
Щоб люди вжахнулись на сльози мої.
Леся Українка.