На вагах 60,1

схудла? чи шо?

хоча з таким сном оснанны 3-4 дня то можливо.

Сьогодні спала краще. Болі в спині якщо уже не такі гострі, як лезвійкою по хребту) а трошки тупіші і швидше проходить біль. Терпиміше, короче.Та й я уже сильніша фізично, хоча б можу піднятись з ліжка.

Вночі о 5 год в туалет ходила.. Малеча рухалась знову посилено. То я вирішила поексперементувати. Зїсти щось, може вона голодна. Зїла творожку кусочок. Вона крутилась все одно, але якось не відчайдушно. Короче, будем далі експерементувати.

Маю вже листок непрацездатності.

Ще ходила сьогодні на доплер і біопрофіль. Велику чергу чекала.Зразу до діла - все файно у дитятка. Єдине, пуповиною обвита 2 рази((((Каже лікарка, що вона може заплуталась тільки перед самим уЗД. Що розплутається і щоб я не переживала. ЯК не переживати?? Але надіюсь, все буде добре.

тепер лишається взнати причину гострих болів в спині. Піду ще до нервопатолога.

А ще кишечник-таки мене болить.

Спала сьогодні важко і вночі думала про лікарню))) Бо боліло не по-дитячому.

Вже зранку змогла заснути і виспатись.

Вдень я вже обдзвонила лікарів, моя гінекологша в який раз радить мені лягти на збереження (блін, вони мене там будуть лікувати від того що треба і не треба + грип зараз ходить), але направила на доплер і біопрофіль. Виявляється біопрофіль мало де роблять, але я записалась до хорошого спеціаліста на завтра на 16-17год. Вирішила так, якщо вона мені скаже, що все гуд, то ні про яку лікарн я думати не буду, але якщо з дитям щось не так, то ляжу зразу. Просто, якщо це кишечник такий чутливий (він мені всю вагітність дає про себе знати), то я вже потерплю. Але якщо моїй донечці зле, то тут мови нема.

Тиждень тому міні-узд робила, то було там все гуд.

Ось такі пироги. Трохи нервуюсь через це, поскорше б дізнатись, що там...

І не хочеться в лікарню((

Муж пішов в аптеку.

Цілий день дитина копалась. вночі майже не спала. Всі органи мене боліли. В обід ще поплакала, бо муж мене обідив. Вечором міліметровими шажками пройшлись в Епіцентр. (до нього взагалі йти 5хв, до апеки -2хв.) ми з коханим вийшли разом, він побіг мусор виносити і каже - а ти йди в аптеку. І ось бачу він переді мною далеко, що й не крикнути))) тобто, виніс мусор, обійшов будинок, дійшов до аптеки і вернувся знов до мене)) ось так я хожу як стрєла. Дуже важко. І почалапали до аптеки. Купила кальцій і ношпу. Постояли перепочили і пішли далі. Найважче - це переходити пішохідний перехід. Світлофор досить довго горить, але й дорога широка. То я йду, стараюсь, живіт тонусує, задихаюсь, Світлофор перемкнуло на середині дороги)) ну машини чемно стояли і дивились коли ж я дійду)) Коли дійшла стала передишку робити, бо реально, спішила і мені було важко.

В епіцентрі купили свекрусі подарочок, у неї день варення. Якось хотілось шось подарити. Часу не було, та й чоловік сам би подарок ніколи не вибрав, тому я пішла, хотілось хоч якось зробити їй приємне. В результаті, запізнились на годину. Хоча живуть вони теж поряд)) Ось так я ходжу, шо поробиш. Назад йшла уже ледве-ледве, бо мочовий уже підтискало, думала тільки про ВіСі...

В гостях їла червону рибку і трохи сирника з чайком.

Важко було сидіти. 3 рази в ВіСі ходила. А вдома почалооося. Дитинка дуже копалась і копала в бік хребта. Короче, таке враження, що лезвійкою по хребту((( Гострий біль. Тимчасовий, але часто копала. Я корчилась від болі((( Муж коло мене бігав, подушечки підкладав, піднімав з ліжка(я вже навіть встати не могла, бо болів і живіт і спина і вообще фізично важко уже)... короче, місце мені уступив, тепер я сплю з краю ліжка, бо вночі в туалет я би вообще не змогла добратись(це ж через мужа перелізти треба).

Ось так я намурдумалась.

Маленьке свято - 30 тижнів!

Почали святкувати ще з ночі) Я лягла спати 23:30 год і ось малеча танцювала в животику до 2 ночі)))

І до 2 ночі звісно я заснути не могла, бо вона ну просто таке враження, що плавала))хоча, зрозуміло, що місця у неї для цього уже немає, але живіт мій просто ковбасило)) він був то там то там, горбочки з*являлись періодично зі швидкістю світла по всій площині животика))) я за цей час три рази в туалет збігала (так товклась)). в 2 год ми якось з нею домовились і я заснула. Ось в 6 год прокинулась знову в туалет, то вона ще покрутилась. Цікаво, вона колись спить? Або спить по 15 хв)) Бо постійно штурхає.

Ось зараз далі її чую... свято триває))

Ну що сказати? Я рада, що вже 30 тижнів і ще якихось 10 тижнів (2,5місяці!!!) і моя доця з*явиться на цей світ! Я собі намагаюсь уявити ці ручки, ніжжки, попку, що нащупую в животі, але реально - це важко. Я знаю, що коли я їх насправді побачу - не буде нічого кращого за це. А ще якщо відчуватиму, що мене потребують і без мене не можуть... Боже, та це ж можна ридати від розчулення безкінечно!!!

Я дуже хочу, щоб моє дитятко було здоровим... це певно, бажання кожної МАМИ... блін, а я ж уже мама... виношую живе і це живе - моя кров і плоть та кров і плоть мого коханого... це ж плід кохання врешті решт... Я завжди мріяла, що моя дитина буде справді цим самим плодом кохання і не інакше....

І ось ходжу, живіт росте, я не бачу, щО всередині, але знаю...

І ось цікаво так продумано... кішки виношують діток 2 місяці, а люди - 9... чому? Слони взагалі 2 роки...

Чому дитина просто не з*являється? Чому її треба виношувати? щоб за цей час звикнутись до думки, що у тебе буде дитя? Чи тому що. коли просто щось з*являється , ти це не так ціниш? Чи може, тому що ставлення як не до свого?(ну як до прийомних дітей, вони ж теж просто з*являються). Чи може банально, тому що людина повинна розвинутись з однієї клітини дуже довго?

Короче, все це цікаво... Не знаю, чи буду я хорошою мамою... Ось чоловік, я впевнена, буде татом найкращим... він і як чоловік - супер! А я жінка нікудишня (творчість і все таке), і мамою можу бути такою.. З іншого боку, не хочеться бути мамою-квочкою, або все своє життя ставити заради дитини... Все-таки то до добра не приводить. Я хочу, щоб у мене була сильна і загартована дитина. І як то все зробити правильно?

Як каже мій коханий, що я не зможу бути такою, як планую, то все йтиме від душі... саме так, як маю робити саме я... і тільки час покаже чи це було правильно, чи ні...

Сьогодні прокинулась коло 8год. зі спазмами у кишечнику (а значить ,весь живіть скручувало), бурлило і короче, ще й мочовий заповнений. Ледве встала на ноги. Сам кишечник сильно болів. Випила ношпу і лінекс. Сходила раз і то поки по-нормальному. Десь 9:30 я вже випила єнтеросгель. І пішла спати.

Муж мав їхати сьогодні в гори і через мене не поїхав. Злий страшно. Я сама зла. Але оце поспала аж до 13:30! І в туалет не бігла. Короче поносу так і не було, але далі бурлить, якийсь там дисбактеріоз є.

Вчора позволила собі варену сгущьонку і гранат. Ось на них і підозра впала. Не може мій кишечник таке сприймати((

Блін, не можу бути нормальною людиною.

---------------------------------------

21год

Вроді все ок.

Наладилось. Лише дискомфорт (трохи болить) і шлунок печію видає. А так - норм.

Муж цілий день порядками займається. Злий як не знати що, що не поїхав і так виганяє злість.

Ура! в мене є фотоапарат! Фоткає непогано, я задоволена! Сьогодні цілий день цим і зацнята. А зараз іду блінчики жарити.

Почуваюсь трохи в*яло, але норм. Гемоглобін 107. РОЕ високе, 44 вроді. але кажуть, що для вагітних нормально.

А вьяла може через МагнеБ6. Знайшла 6 таб і рішила попити на ніч, по 2шт. Сплю забагато через нього. Уже випила їх і більше не буду. Вони мене зомбують.

Кістки коло ковпчика уже так не хрустять, але кальцій таки попью (ще маю купити), лікарка назначила 20 днів. Я може, до 15 днів поп*ю. І мужу буду давати за одно.

Скоро мені в декрет :)

Здала аналізи!

Ще мама мені принесла пально велике, але й воно в плечах широке, а на животику не защипається( Короче, прийшлось мені шкандибати до батьківської хати)) Благо, до неї 3хв від поліклініки. Короче, переміряла все її, а потім згадала, що є ще мої старі куртки, які я полишала. Мірнула одну - защипилась. Якраз на зараз, тоненький синтепон, спортивна, легенька. А муж хотів ще давно, щоб я її викинула. Головне, що купити мені щось з одягу не хоче зараз))) я її одягла і вже викликала таксі додому. Погомоніла ще з родичем, поки куртки доміряла. Там ще тепліша є синя, я її ще у школі купувала))))) от, слухай, носила таке величезне все)))) виглядала бомбочкою.

Вчора гуляли .страшенно змерзла. Тому недовго. Короче, холодно, а живіт взяв і виріс)) нічого не защіпається, в сам живіт холодно. Капец. Сьогодні позвонила до мами попросила щось з її верхнього одягу. Завтра їду здавати аналізи, то вона мені піднесе.

Сьогодні ходила до стоматолога, думала, що вже останній зуб, а вона ще маленьку дірочку в передньому знайшла. Тому у Вт, на 14год знову. Зате, коханий уже зубки всі полікував! 2 місяці певно уже ходив. У нього там повний рот проблем був. Влетіли на купу грошей.

Ще забрала рамки і чекала коханого від стоматолога в кафе. Замовили лазанью, вирішили відсвяткувати це діло. Для нього це справді свято. Бо я в кінці його лікування підключилась і получається авершила(майже) одночасно з ним))

Дуже класно посиділи, він такий був спокійний, нукуди не спішив... таке рідко буває)) ідилія короче.

Замовила собі від чоловіка на день варення фотік))) уррря!!! я купу років мріяла про свій власний фотік і щоб хоч трошки були якісні фотки. А то у мене тільки пару фоток з мобілки, яка я з животиком. Жах, а не фотки.

Короче. ось такі пиріжки...

Сьогодні подумала, що то не так уж довго чекати і ляля народиться))) 2,5місяці))

Ось зараз якось швидко час летить. А ще стільки всього зробити треба.

Завтра здам аналіз крові і сечі, мене там в декрет будуть оформляти.

Ще завтра до стоматолога. Надіюсь, востаннє)))