Я лежу в кроватке
И сосу тихонько.
Соску, вы подумали?
Нет, свою пеленку.

На подушке мама
Закрывает глазки.
Лучше б пела песни
И читала сказки.

Говорит, что папе
Рано на работу.
Но, конечно, это
Не моя забота.

Я спою вам песенку,
Так мне скучно с вами.
Поднимайте головы –
Люди на диване!

А на завтрак чмокаю
Палец у ноги.
Не дают мне кушать
Родители – враги.

Ну и что, что рано
Пять утра – всего-то.
Просыпайся, мама,
У тебя – работа.

Что-то подозрительно
Попе неприятно.
Люди, помогите!
Как вам не понятно?

Вот, проснулась мама,
Папа повернулся.
Я им из кроватки
Сразу улыбнулся

Ну, теперь покушал,
Счастье - то какое.
Не могу понять я,
Что со мной такое???

Тяжелеют глазки,
И зевает ротик.
Неужели это..
Спи, мой бегемотик.

Гарний віршик !!!

"Женщина сказала"

Лилия Собко

Женщина сказала: «Я устала».
А Весна смеется: «Я пришла.
Если ждать меня ты перестала –
Будем вместе поправлять дела».

Женщина вздохнула: «Наболело…».
А Весна ей: «Вместе исцелим.
Душу, мысли, гардероб и тело –
В радости весенней обновим».

Женщина взмолилась: «Право, поздно…».
А Весна с участьем: «Не горюй!
Чтобы сердцу пелось ночью звёздной –
Я тебе Надежду подарю».

Женщина упрямо: «Нет терпенья…».
А Весна: «Ты Бога не гневи!
Есть в моём апреле – Воскресенье
Для Спасенья, Веры и Любви.

Хватит киснуть, ныть и препираться!
Посмотри: весь мир открыт Весне!
Потрудись хотя бы постараться –
И сама иди навстречу мне!»

источник: www.flylady.ru • Просмотр темы - Страница для вдохновения! http://www.flylady.ru/fly/viewtopic....#ixzz2jqLUk14E
Клуб Flylady.ru

Ця осінь з очима кольору вишні,
Це листя, що падає золотом вниз,
Це місто, де ходить дахами Всевишній,
Цей дощ, наче осені вічний каприз...
Цей жовтень не жовтий і не зелений,
Він кольору щастя і теплих дощів.
Блукає кохання між гілками клена
І слухає осені лагідний спів.
Ця осінь чомусь загадково-печальна,
Ця осінь замріяно дивиться ввись..
В очах - нерозгадана вічная тайна
Про те, що ще збудеться, може, колись...
Ця осінь, це листя, це місто, цей дощ...
Цей жовтень з коханням заплутались в клені.
Бруківка, будинки і гамір всіх площ
Співають цій осені гімни шалені.
Ця осінь з очима кольору смутку
Так довго не хоче тепло відпускати,
Кидає під ноги ніжності жмутки
І мріє про те, що ще буде кохати...

Людмила Пуляєва

РЕЛІГІЙНЕ НЕВІГЛАСТВО - ДВЕРІ, ВІДКРИТІ ДЛЯ САТАНИ

Середина жовня, Львів. Група туристів роззирається біля Домініканського собору. Жіночка-екскурсовод розповідає, що у Західній Європі нема вродливих жінок, бо в Середні віки всіх красунь спалили як відьом. Мимоволі згадався уривок дискусії, випадково почутої в Луганську. Інтелігентного виду дівчина наполягала, що церкви будують біля цвинтарів, аби нейтралізувати негативну енергію могил. В часи, коли восьмикласник знає про світобудову більше, ніж Декарт та Аристотель, уявлення про релігію деградували до дикунського рівня. Ба навіть гірше, бо у примітивних племен була бодай одностайність і впорядкованість поглядів на вищі сили. Сучасне релігійне невігластво є воістину безмежним, бо не знає ані конфесійних, ані державних, ані соціальних кордонів. Одночасно вірити в Христа і в карму може і школяр, і домогосподарка, і викладач університету.

Цю ситуацію спровокувала ціла низка чинників. В Україні, перш за все, дався взнаки радянський атеїзм. Звичайно, більшовицький проект побудови безбожного суспільства провалився – згідно минулорічного дослідження Research & Branding Group, 90% українців вважають себе віруючими. Але більшість радянських людей так чи інакше втратили зв’язок з церковною традицією. Тому повернення до релігії у 1990-х у багатьох відбувалося навпомацки. Позбавлені догматичної пильності, спраглі до віри люди масово потрапляли до сект, долучалися до псевдохристиянських і відверто нехристиянських культів.

Крім того, життя за «залізною завісою» сформувало нездоровий потяг до усього імпортного – від одягу і грамплатівок до філософських та релігійних вчень. Не дивно, що предметом особливого захоплення стала екзотична «східна мудрість»: бойові мистецтва, йога, містика і магія. Тому не слід творити собі ілюзій: сучасний «віруючий» може сповідувати якусь химерну версію християнства, не переймаючись її достовірністю.
Духовній кризі сприяла і криза економічна, що завдала тяжкого удару по інститутах освіти. Масове зубожіння і багатомісячні невиплати зарплатні спричинили кадрову кризу серед шкільництва та у вищих навчальних закладах. Якщо професія шкільного вчителя і дотепер є «професією відчаю», то вищі навчальні заклади поліпшили своє становище, перевівши освіту на комерційні рейки, пожертвувавши її якістю. А там, де погано з освітою, зазвичай панують найнижчого гатунку забобони. Неважко уявити, яку вибухову суміш являє собою забобонність, поєднана з потягом до екзотики і відсутністю догматичних обмежень.

Не слід забувати і про те, що сумнівні культи, на відміну від християнства, обіцяють людині легкий і цілком матеріальний результат. Приміром, популярна нині теорія «фен-шуй» пропонує всього-навсього розташувати домашнє начиння відповідно до «енергетичних потоків», аби стати щасливим – і ніякого тобі сумлінного каяття, молитов, посту... Яка спокуса!

Окремо слід зауважити і ще одну неприємну річ. Хвиля національного відродження, що піднялася після розпаду СРСР, підняла і чимало каламуті. Підвищений інтерес до народної культури і звичаїв призвів до такої собі «етнографічної легітимізації» поганських елементів та нехристиянських практик. Купальські ігрища, ворожіння, побутова магія – все це стало частиною фетишизованих українських традицій, а не огидною чортівнею. Захопившись пошуком національних первнів, частина патріотичних українців пішла ще далі, звернувшись до химерних вчень на зразок РУН-віри, «арійського християнства» і т.п. Виник і своєрідний націоналістичний атеїзм, в якому місце Бога посіла сакралізована Нація. Християнство, в кращому випадку, толерується тут лише як елемент національної ідентичності, а в гіршому – відкидається як елемент «юдейський».

Все це відбувається на тлі загальноєвропейської дехристиянізації, яку проводять національні уряди під керівництвом наднаціональних структур і за підтримки міжнародних лобістських організацій. Легалізація одностатевих шлюбів, впровадження гендерної ідеології, поширення ліберального атеїзму – все це також впливає на наше суспільство. Частина українців сприймає тамтешні негативні тенденції некритично, внаслідок чого формується хибний стереотип про те, що європейські стандарти життя включають в себе ще й безбожництво. Не дарма глобальна медіа-машина ліберальної пропаганди переконує людей, що суспільство мусить бути «толерантним» - в тому числі, до будь-яких проявів гріха.

І, як свого часу більшовики, західні лібералізатори також намагаються замінити християнський світогляд «науковою картиною світу». Але пояснювальні можливості науки є обмеженими – фундаментальні питання про походження світу, функціонування людського мозку і багато інших лишаються нерозв’язаними. Більше того: обмеженим є і предметне поле науки. Наприклад, не існує такої наукової дисципліни, яка б вивчала проблему призначення людини. А там, де наука не справляється, квітнуть забобони і поширюються нехристиянські культи. Звісно, існує ще й філософія, але і вона не змогла дати більш зв’язних відповідей, ніж Святе Письмо і Святе Передання. До того ж, філософія і сама нерідко заводить людину на манівці.
Отже, ми маємо суспільство між двох вогнів: воно обтяжене наслідками комуністичного атеїзму і над ним тяжіє загроза атеїзму ліберального. Духовна дезорієнтація спричиняє до поширення сумнівних вчень, рухів, культів і сект. Окреслена ситуація є складною, тривожною, але не безнадійною. Духовний хаос, в якому перебувають українці (та інші європейські народи) – це ще й шанс навчитися на власних помилках. Спосіб не надто приємний, але дієвий. Марно поневіряючись від культу до культу, від помилки до помилки, від розчарування до розчарування, суспільство рано чи пізно починає шукати надійної опори. А як сказано в Біблії, «хто скеля, крім нашого Бога?» (2 Самуїлова 22:32)

Максим Віхров

ДЖЕРЕЛО ТУТ

Есть старая индейская поговорка: "Лошадь – сдохла? Слезь!!!". Казалось бы, все ясно, но…


1. Мы уговариваем себя, что есть еще надежда

2. Мы бьем дохлую лошадь сильнее

3. Мы говорим: "мы всегда так скакали"

4. Мы организовываем мероприятие по оживлению дохлых лошадей

5. Мы объясняем себе, что наша дохлая лошадь гораздо лучше, быстрее и дешевле

6. Мы сидим возле лошади и уговариваем ее не быть дохлой

7. Мы покупаем средства, которые помогают быстрее скакать на дохлых лошадях

8. Мы изменяем критерии опознавания дохлых лошадей

9. Мы стаскиваем дохлых лошадей вместе, в надежде, что вместе они будут скакать быстрее

10. Мы нанимаем специалистов по дохлым лошадям

Но суть проста: ЛОШАДЬ СДОХЛА – СЛЕЗЬ!!!

ГАРНОГО ДНЯ !!!

1 . Замість роздратованого : "Пішли швидше , скільки тебе чекати! "
Скомандувати : " На старт , увага ... руш! Побігли ! "

2 . Замість загрозливого : "Їж , інакше не отримаєш десерт. "
Порадувати: "Після того , як зникне ця мелюсінька котлетка , до тебе прилетить щось смачне. "

3 . Замість грубого : " Прибери за собою "
Вимовити мрійливим голосом : "От якби ти був чарівником , і зміг би начаклувати порядок на столі ..."

4 . Замість розсердженого : "Не заважай ! "
Сказати: "Іди , пограй трохи сам . А коли я звільнюся , ми влаштуємо міні - свято. "

5 . Замість незадоволеного : "Не вередуй , піратська футболка у пранні , одягай ту , яка є. "
Примирити з неприємністю : " Дивись-но , а от родичка твоєї піратської футболки. Давай її одягнемо ? "

6 . Замість риторичного : " Ляжеш ти , нарешті , спати ! "
Поцікавитися : " Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою ? "

7 . Замість злого : " По попі захотів ? "
Випустити пар: " Цікаво , кому це я зараз вушка відірву і шию намилю ? "

8 . Замість безсилого : "Щоб я ніяких" не хочу »не чула ! "
Несподівано закричати : "Ой , дивися , Капризка прибіг . Лови , лови його , щоб він нам настрій не псував ! "

9 . Замість нудного : "Скільки разів повторювати "
Сказати таємничим шепотом : " Раз -два- три , передаю секретну інформацію ... Повторіть , як чули. "

10 . Замість менторського : "Руки помив ? "
Запропонувати : " Закладемося , що вода з твоїх рук потече чорна ? "
Дивно , що варто замінити звичні зауваження новими словами і змінюється все - інтонація , ваш настрій , реакція дитини .