Сьогодні зважилась, виявляється, я уже 56кг!!! до вагітності я важила 55 кг. Але коли хворіла і коли був токсикоз я втрачала вагу (52,8 кг мала). Получається, що 3 кг я набрала на даний момент (24 тижня)
Але це буквально за останні 2 тижні.

Зважуюсь я частенько. Купила собі красиву вагу і поставила на видне місце. Це ще коли худнула, приводила в порядок своє тіло перед зачаттям.

Самопочуття у мене в нормі. Нарешті. По ранках далі тахікардія і знесилення, але це - байки))

Я вже навіть щось можу робити. Ось сьогодні картопельку по-селянськи запекла і м*яско теляче, замариноване у сметані і цибулі. Короче, все як має бути. Але на цьому я видохлась))

Мені сил бракує. Потяг є до всього. В результаті, купа посуди немитої. Сподіваюсь, чоловік за смачну їжу помиє.

Про потяг до всього. Якось хочеться уже все прибирати, чистити, щось викидати, складати, прати... але не маю до всього сил. вистачає лише трошки. потім спина боліти почнає і живіт кам*яніє. І якщо я себе не пожалію і не буду сидіти або напівсидіти, то в результаті, я і на наступний день буду обессилена.

Короче, ось такої.

Вигрібла з шафи все. Воно якесь затхле, смердить старим. Вирішила перепрати, щось викинула. То вже три дні то роблю. Ну нічого. Як сказала моя знайома: не встигнеш сьогодні - зробиш завтра!

гарна фраза

Вся кімната правда закидана))) але чоловік не скаржиться, він радий, що я вже не депресую і що токсикозу нема і що не лежу))

А я була на УЗД і там було дзеркало до підлоги (у мене вдома лиш в ванній для обличчя ) то я була в шоці, виріс мій животик в обхваті уже 90см!!! Я така була схожа на вагітну, що мені якийсь мужчина місце уступив!

120грн. Монітор був один Повністю дитинку Костенко не показувала і стать не дивилась. Таке враження, що спішила. 15хв я там була. До речі, добре брати з собою когось, щоб питання задавав. Бо я якась як в тумані була. А чоловік, правда, теж не зразу, але вкінці хоч кілька питань, але задав.
Я звикла до сервісу Того, мені не дуже там сподобалось.

а мені вже 2-е направлення на здачу на Снід дали бо перше я так і не використала. Гінеколог мене дуже просила здати, бо їх там зверху каратимуть. Я вже на аступний тиждень, думаю, піду.

----------------------

про рухи:

мені не дуже приємні були самі рухи, бо таке враження, що в тобі якийсь великий глист живе але коли ті рухи стали реагувати на мене (це десь 18тиждень був), я руку покладу, а дитинча стукає під рукою. От тоді почуваєш себе щасливою. Твоє дитятко на тебе реагує. А може, вже навіть любить . Перед сном і кожного ранку це вже ритуал такий, трошки полежу щоб "поспілкуватись" з дитям.

я їх почула на 12 тижні)
І лікарка не вирить. Написала мені в картці 17 тижнів))) мені, чесно кажучи, все одно, що там в карточці написано, я ж знаю Я не можу сплутати рухи дитя з кишками)) бо тоді - і зараз у мене кишки ворушаться, а не дитина рухи особливо не відрізняються. Єдине зараз - частіше і сильніше.

у мене вже так натягується живіт при хотьбі, що здається лопне. нещодавно вийшла просто пройти з під*зда в під*їзд. буквально 30м. то чоловік швидку хтів викликати. я йшла міліметровими крочками й задихалась. Ось таке рваження, що так зараз лопне живіт і що нормальний ковток повітря уже туди не влазить, тому - задишка. Короче, мені вже страшно, що навіть пару кроків пройти не можу завтра нарешті їду до лікарки! сподіваюсь, щось взнаю

я пережила огляд на кріслі моя лікарка пообіцяла, що швиденько гляне. В принципі, було не більше 5хв. звичайно, некомфортно, але до вагітності я була на огляді такому, то навіть боліло. А тут просто дискомфорт. Мазки взяла, як ви і казали. Все добре. Єдине, що дитинка низько. Ну я це й сама відчуваю по рухах.

я дуже в мало в шо вірю... і тут вважаю, що стригтися треба навіть. Волосся не дихає і стає наче мочалка. І нігті обрізати треба))) і на руках і на ногах)) і брови підправити (це ж теж волосся)))
Але ось що цікаво... Я завжди не розуміла, чому вагітні такі стають недоглянутими. Ті хто стригся цікаво, у них якісь паклі відростають. Або макіяж не роблять, навіть елементарний (ну це стосується тих, що робили до вагітності). Ось всяку каку їсти залюбки, а тут бояться нашкодити тушью для вій.
І ось про це "цікаво". я за цей період 3 рази тільки макіяж зробила і раз стриглась Реально, не до цього. Коли тобі хреново, важко заставити себе навіть піти в душ, в якому ти задихаєшся від тахікардії, хоч і двері відчинені))) Я ноги навіть побрити не можу, бо нагинаюсь і мені зле. (але я вже знайшла спосіб інший))) А тут макіяж))) Я пару метрів до магазину пройти не можу, не то що сидіти і зачіски собі робити. Ось зараз мені вже трохи краще, то я принаймні елементарне щось зробити можу.
Тому, я почала розуміти, вже будучи в положенні, чому вагітні можуть за собою не стежити.

Мені й досі важко голову нахиляти ,приходиться в маленькому умивальнику мити. А коли лежача була, то й мити голову не могла, лежала з брудною)))
але дійсно, ось зараз уже рада, що не лежу і трохи та й легше жити. Людиною себе відчуваєш

В принципі, я вже не сумніваюсь, що то в 12 тижнів були рухи, оскільки зараз рухи нічим не відрізняються єдине, що частіше чую. Але мені лікарка не вірить, як і мама. А я і не переконую))) я просто знаю.

у мене дитина заселяється в правий бік знизу. це її улюблене місце. дуже часто там засідала. (навіть живіт буває перехилений вправо)) Я переживаю і міняю позу. (намагаюсь її розрухати) Мені здається ніби дитині незручно чи що

в мене навіть дискотека від голосної музики. Якось голосно музика грала, то дитя плавало як собі хотіло то ще було 17 тижнів(коли приїжджали сестра з сім*єю і ми ходили в кафе, де грав саксофоніст) і я перелякалась, може вона боїться тих звуків?
А ще коли я лягаю спати - кручусь. не можу знайти положення, та й сон до мене десь годину йде. тільки-но сон надходить, як починає малятко крутитись я її відно розбурхую, от вона потім товчеться ще годинку)))

Так, я мріяла колись, що завагітнію і буду тільки те й робити, що правильно харчуватись. Але ж я не могла і подумати, що це справдиться)))

Мій ранок починається з вівсянки. у неї я додаю 2 порізані кураги та кулачок родзинок. Смакотааа...

Вівсянка у моєму раціоні ось уже 1,5міс незмінна і міняти не буду.

Наразі я їм творог, зроблений моїми руцями з перетертим бананом і.... домашнім йогуртом від свекрухи! Всі ці вітамінчики дістануться моїй дитинці! Це мене дуже тішить.

Спека трохи дістала. Зранку тиск впав((( Я так люблю літо, але зараз я хочу осені!

Спати важко... спочатку не можу заснути, бо дитинча вертиться десь 1,5 год... потім засинаю. але серед ночі просинаюсь в туалет... А тепер малеча і зранку мене розбудила. крутилась, копалась.. Я наївна подумала, може мочовий переповнений і їй заважає. Сходила в ВіСі і на ліжечко назад... але не тут-то було((( вона кувиркалась далі. Тому, заснути вже не змогла.

Ось сьогодні я задумалась... а що буде далі??? якщо зараз я здригаюсь від деяких її поштовхів?

Ну і ще одна радість - нарешті я поправилась. За час токсикозу я встратила 2кг. До вагітності важила - 55кг. Зараз я набрала пів кг. 54,4кг.

І животик уже помітний :)

я чесно кажучи, їм тільки все правильне. У мене дисбактеріоз і я боюсь уже зрушити, бо якщо зрушиться, то знов схудну,відповідно. А дитині вітамінки не дістануться. Тому мушу харчуватись раціонально. Ні жареного, ні кислого, ні перченого, ні випічки, цукерок і тп. Тільки шоколад чорний собі позволяю їсти.

Близько тижня дитина не дає мені спати. просинаюсь від її поштовхів. То вночі не можу заснути, а дуже зранечка будить, це при тому, що я й так посеред ночі ще в туалет бігаю. Не можу виспатись. а що буде далі??? Буває, так копне, що я аж здригаюсь.

мені шось так не приємно від тих копань мене щоночі так копає, що я заснути 1,5 год не можу . Ще встигаю в туалет збігати, бо по мочовому теж любить потовктись.

Єдине. звичайно іде радість від усвідомлення того, що дитинка з тобою "спілкується". Ну коли руку кладеш, вона копає в неї.
Чоловік любить з дитям перестукуватись)

а я нарешті поправилась. До вагітності була 55, а потім постійно 53.. з копійками. Зараз (19 тижнів) зміни на вагах - 54,4. На півкіло поправилась.

Реакція чоловіка на мою вагітність:

Ми планували дитину ,але коли у мене вже була затримка, то якось і забули, що я можу бути вагітною. Ну бо затримки у мене часті. Але коли я зробила тест вранці ,він ще спав. Я встигла сфоткати гарно тест, обробити фото, і написала в фотошопі на ній "коханий! ти станеш татом!" і розмістила цю фотку на його роб.стіл. Заставка така получилась. Коли він встає, то першим ділом сонний іде провірити, як його робота (працює за компом) і ось відкриває і нічого не помічає. Я вже кручуся-верчуся коло нього.. А потім кажу:ти заставку бачив?.. Він - яку? і одночасно дивиться...так пристально, очі протирає... І на лиці розпливається ніжно-здивована посмішка з питанням "ти що вагітна?!" . Після мого "Так" були довгі обійми без слів. Якось й так розуміли обоє наші почуття у цю мить...

Я помітила близько 18 тижня капельки молозива але витікають не постійно, поки що не турбує.

А я в 18 тижнів провідувала колишній колектив, то вони мені сказали, що непомітно, що я вагітна але компліментів наговорили, що гарно виглядаю, струнка і все таке.

А ось за тиждень живіт якось підріс стрімко. Що уже помітно! Єдине, якось фоткатись не хочеться, почуваюсь негарною

весь живіт напружений. Немає болю, а просто так стискається , як камінь. Це при хотьбі. Сам по собі - м*який. Я більше 700 м просто не можу пройти. Він стискається і мені бракне повітря. Йду міліметровими крочками. Лікарка каже, що то не може бути матка, бо вона маленька, а зжимається весь живіт.

моя мені пояснювала, що я б мала тільки матку відчувати, а у мене весь живіт стає каменем. Я теж думала, шо то тонус матки а тепер уже не знаю, що думати

я зупиняюсь, але мені шось не допомагає я засікала - 700 м це найбільша дистанція, яку я пройшла (це з сидінням на лавочці і передишками).

з 7 тижнів десь почалось.

завжди любувалась вагітними. А от в мене якась депресія чи що Нічого не хочеться. Колись думала, завагітнію - буду постійно фоткати, як росте животик, одягати красиві сукні, які його підкреслюють і т.п. А зараз... думаю, як би родити поскорше

Я взяла собі за звичку їсти щоранку вівсянку. До речі, дуже добре мені на шлунок і при дисбактеріозі. Ось тут гарно про корисні вл-ті написно http://wwwomen.com.ua/ukr/articles/chudesnie_svoistva_ovsyanoi_kashi/ . Так ось, замітила, що мені стає слабо після неї. Здогадалась, що мабуть вона знижує тиск. (глянула в неті - так і є) Тому тепер буду її їсти на ніч. Бо без неї ну ніяк, то моя рятівниця. Ось хочеться спати, вочевидь, через тиск низький.

Так ось, на замітку тим, хто страждає підвищеним тиском - їжте зранку вівсянку

Ой я згадала ще один симптом. Коли не знала що вагітна у мене різко живіт збільшився (перед місячними теж таке бувало), але я не зважала і намагалась його втягувати. Ну на роботі ходиш, клієнти дивляться - стидно. І я коли втягувала, то було не так як завжди. Всередині ніби щось заважало. Ну ніби м"ячик невеличкий. Так що було безрезультатно - втягнути живіт))))

в мене зразу боліло внизу живота, то мені свічки вібуркол назначали. вони не шкідливі і знімають біль.
Коли вже йшла на УЗД то лікарка зробила висновок, що то у мене просто матка збільшувалась і того поболювало. Але мене не сильно боліло. І ще я колись від лікарки чула однієї, що якщо ляжеш і не болить живіт - то це добре. А якщо і при лежанні болить, то не гуд. Взагалі побільше лежати треба при будь-якому недомаганні.

Я сьогодні ходила на УЗД. бачила свою малечу. На відміну від мене дитина вигоядаю поправленою і активна))) ну і добре! все значить забирає собі добре. Я така була рада її бачити, що досі літаю на крилах щастя!!! ще мені зробили фотки! тепер можу любоватись нею, коли захочу

я вже знаю стать, хі=хі не витримала! але не були ми з чоловіком здивовані, бо так мало бути

Нещодавно консультувалась з одною лікаркою, то мамина подруга. І ось в кінці, ми прощались, а мама так до неї підбігає і каже: ну скажи, вона хіба може вже чути рухи? (це на мене))) мої рідні, крім чоловіка, не можуть повірити, що я чую. перші я в 12 тижнів почула. але чула рідко. А ось рівно у 15 тижнів почались конкретні рухи, ну які просто неможливо не почути. ) так ось лікарка їй каже: а чого ні?? вона худенька, не поправляється, а дитинка росте і видно десь там і штурхається, що вона чує.

Ну "десь там" не дослівно. Я не пам"ятаю, як саме вона сказала.