Красуня покакала САМА!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Урррра!!! 07 квітня(4 дні після клізми) вона какнула (ну ніби пукнула каками) ,а 08 числа сама гарненько покакала. Навіть не знаю, що то подіяло?!

Я їла пшеничну кашу ,хлібці і банани. Шось з того... ну або нові бактерії помогли, але їх ми прийняли вночі 07 квітня. Не знаю, чи встигли би подіяти так швидко. Ну і тоді б 7-го не какнула сама. А вона-таки какнула!! Боже, хто би міг подумати, що можна радіти какашкам )))))))))))))))))

Слюнки течуть, пальці жуєм, коней довго і гарно пасем, перевертаємся на бочок.

Сьогодні ходила в садок реєструвати доцю. Боже-Боже! шо то за єрунда з тими списками! вони б садки повідкривали для початку! Величезна черга в кожен садок! А що робити тим дітям .які не попадають? От в ясельки ма бути 30 діток,а записано 42! куда тим 12-ом?! Брєд!!!!

Далі запори. Дуфалак не помагає ,бактерії тоже. Тиждень пройшов, доця не покакала. Почали робити клізму. Влили 4 клізмочки по 30мл. А їй хоч би що. Педіаторша казала вливати 2-3!!! короче, і на животику довго була і муж її вимучував з зарядкою, і колінка до животика притискали. Вона ніби тужитись не хоче. Короче нервів було!!! в результаті, вона страшно їсти хотіла, прийшлось покормити. Під грудьми вона заснула! А я слухала чи дихає... Брєд якийсь... І вот з тією водичкою в попі вона проспала 2,5год! встала і ми давай її далі мурдувати. і зарядку і на животик і т.п. ніяких результатів!!! Влили ще 1,5 клізми! і далі нічого! Це так страшно ,капець. Ми вже думали швидку викликати чи що. Ну як в бездну та вода йде... потім у неї істерика почалась - знов голодна. Муж мурдує її далі. Я не витримала і пішла її годувати! годинку гамала ,потім ще зачекали 20хв, щоб молочко засвоїлось і знову за масажі. Чоловік-таки її домучив і вона покакала! Залила все какашками! Не встигали ловити.

Блін... шо робити??? Скільки це має тривати? Скільки тако її мучати? Завтра лікарці другій буду дзвонити, бо ця старої закалки та й її лікування - до сраки.

Смокче моя доця їй просто постійно!! Навіть, коли їсть груди умудряється запхати пальчик разом з соском!! і смокче! не знаю, щО з нею робити! я би може не пеймалась, але вона вже погризла пальчик великий на згині отими смоктаннями! я думала вона обдерла об стінку, але ж ми її так бережем, куда там. А потім чоловік підсказав, що то від смоктання((

далі не какає. 20-го покакала і от далі - ні. От так ніби вирішила, шо пора покакати і покакала. А ми тут думаєм, що то через дуфалак і бактерії((( бо бактерії з дуфалаком і далі вживаєм. А вона ніби тягне знову до тижня, коли сама не схоче какати. Прийдеться клузму робити сьогодні. А так хочеться. щоб сама какала. Я вже стомилась. Одні кажуть(педіатр моя і свекруха), що треба клізму робити що два дні, бо інтоксикація буде, другі (більш молодші за віком) кажуть, що то норм ,що дитина на ГВ може і тиждень не какати, треті, що треба дивитись за дитиною - якщо не капризує, не тиснеться і т.п. , то це нормально. Блін, вона нормально себе почуває ,і спить і їсть гарно, але коли вже доходить до того ,що ми робим клізму, то какашки то уже ковбаскою ,не рідке. Тобто це закреп все-таки і не "повністю засвоєне грудне молочко". Як це мене все дістало. Всі такі розумні і коже мусить поумнічати. Вот спочатку нас свекруха перелякала, що через 2 дня дитина уже буде з інтоксикацією, що треба срочно робити клізму. Ми почали так робити. Тут вона приходить до нас в гості зі своєю племінницею ,яка зразу же з дверей до нас з наєздами: "ХТО вам сказав, що треба клізму робити дитині???" . Вочевидь свекруха їй казала, що ми робим клізму, забувши упомянути про свої настанови. Короче, ми в шоці. І давай нам втірати, що то в останню чергу робиться клізма. Що треба масажики живота, викладання на животик ,моє харчування відрегулювати і т.п(так ніби ми це не робим)) замічу, нас при цьому не слухають ,відбувається монолог-тараторення). В общем, за її судженням, клізму робити аж на 4-5день. А прочитати в інеті, то хто що не пише. Ну наша красуня уже двічі не какала по тижню. Прекрасно себе почувала. І какала, таке враження, що не від ліків, а тому, що прийшла пора.

Я вже хожу по кілька разів на дню, що для мене просто фантастика, а цій красуні - хоч би хни. І це все після лікарні з її антибіотиками!

Донечка тримає голівку, дуже багато говорить на своїй дитячій мові (серед цих іншомовних слів, були і нам відомі:гугл і ще якесь дуже погане слово. перепитаю чоловіка)), посміхається, відволікається від грудей, коли хтось шось говорить поряд і дивиться на нього)), смокче старанно пальчики, що звуки цмокання можна почути у іншій кімнаті, робить гімнастику язиком (витягує його ,кружляє тим, прицмокує))

сонечко, будь здоровенька - це головне!!!! А любима і щаслива поряд з нами ти точно будеш!

З проблем: закрепи. Вчора був тиждень як вона не какала. (перед тим теж тиждень). Дуфалак поміг і бактерії ,вчора доця гарненько викакалась на радість нам) Я вже не знаю, коли то закінчиться. Харчування своє відрегулювала настільки ,що сама щодня бігаю (це при хронішних багатоденних закрепах!), а доні хоч би шо! І до прикорму далеко. Короче, надіюсь ці бактерії шось та й наладять їй.

вага-5600г

зріст-60см

Спочатку я переймалась за те, що донечка смокче пальці. Ніхто з дітей у родині не їв пальці. Ось з 2міс. почала і так посилено це робить, що не забереш.(Слинка виділяється, може вона собі чухає ясна пальцями...) Я вже й пхала їй соску замість пальців - ніяк, хоче пальці. Мабуть вони смачніші, тепліші за ту чужоріжну резину. Любить смоктати 2 середніх пальця однієї ручки. Получається така крутеличка))) Тепер добралась і до великого пальця. Так ось, до чого я веду. Коли вона спить, буває прокидається. Раніше, треба було якось її присипляти. А тепер вона сама собі пальчики в ротик і так засинає))) А ще, шо мені подобається, вдень може сама себе приспати... саме пальчиками))) Тому, я вже думаю чи варто її відучати від цього діла.

Ніяк не маю часу написати про пологи! Я народила 21го грудня, прямо на "кінець світу")))Донечка мала 3380кг та 52 см. о 10:48 я побачила ЇЇ)))

Півтора місяці мені знадобилось, щоб реабілітувався організм. Після родів взагалі була жжесть, я не могла ходити взагалі!!! вчилась заново!!! попри біль, кидання в піт, запаморочення і неймовірну силу тяжіння. 2 тижні я пролежала! Дитину чоловік просто підкладав то під одну то під другу грудь. Розуміється, що і дитину я просто пересунути на ліжку не могла! Пережила я і післяродову депресію. Навіть не думала. що вона дійсно існує)) Я вже не вірила, що зможу жити як людина! що зможу нагинатись, присідати, ходити(і навіть швидко ходити)!!! Але про це все розповім пізніше! Часу обмаль!

Донечка радує мене кожного дня! Росте, щічки наїдає, уже "агу-кає" тиждень!

2 дні відходить пробка... але начитавшись, розумію, що вона може і за тиждень до родів виходити по-трішки... Зараз реву, просто))) якихось емоцій накопилось....

Хотіли у вівторок мене ложити, але на огляді я ще в родах не була. Тому лікарка мені вивела шийку, вона була загнута ще до заду(до речі, це дуууже неприємно і боляче). Після того вже 2 день кровить. Ну вона попередила, щоб я не переживала. Обіцяла покласти завтра. У четвер. Хоча на той момент палати були забиті, що не було куди покласти. Хіба що, вона вже думаю, що я зразу родити приїду?

Ну пакунки спаковані, до родів ми готові. Єдине, уже майже тиждень мене ото так ниє, що я вже не маю сил. А на родах ж набагато все гірше болітиме??? ще після оглядів, в мене кістки ніг страшенно болять. Таке враження, що ноги поломані. короче, пережити б ті роди і надіюсь, все пройде. Почну по-трохи реабілітування. Бо це вже майже інвалідність....

Останнім часом так їсти хочеться, що просто неможливо. Я б бегемота проковтнула. І солодке просто дууууже хочу. Заставила чоловіка сховати солодке. Він мені видає щодні по одній вафельці. Буває, я прошу дуже, то він ще одну дає. Поганий охоронець)) якби я поплакала. певно, би все віддав))) намагаюсь себе стримувати. А їсти хочу так мабуть того, що гемоглобін знов впав і хочеться сили підняти. Та й вимучують мене ті ниття і болі....

На вагах: 64,4кг