Я народила донечку у лютому 2010 року.Лежала у 5 і 2 палаті.У мене про роддом залишилося двояке враження. До дитини поставилися дуже професійно та відповідально( ЗА ЩО ЇМ БЕЗМЕЖНА ДЯКА!), а от до мене відносилися по-хамському( може в силу того, що я із західних областей України, або просто тому, що мені такі люди нехороші попалися.Хоча не всі такі погані).Мене черговий лікар називав симулянткою і прямо в обличчя нахміхався , бо я після відвідин кабінету дитячої кардіограми ледве ходила і кривилася від болю.І злився на мене, що я просилася родити в завідуючої відділенням( мені її подружка дуже радила як добру і хорошу лікарку)..Та на моє щастя лікар ВАЛЕНТИНА ЕВГЕНІЇВНА ДОНЕЦЬ приїхала по моєму дзвінку і оглянула мене і той черговий лікар-хам вже не чіплявся до мене. Чоловік приїхав до мене за 100 км і я почувалася вже у повній безпеці від отого нелюда.Ще ображало те, що педіатр (одна із 3, котрі нас із донечкою оглядали) на мене кричала через те, що я не знала що таке діагноз розщелина мякого піднебіння...Наче я лікар за освітою...Падлюка така, я так в стресі була, що дитинка не грудною буде, а вона ще з криком до мене...Єдине що я можу сказати: Це подяка Валентині Донець за терпіння до мене, та педіатру родзали, що виявила той недолік при родах у дитинки, у нас в районі того могли б і не побачити.І ще дякую тим 3 дівчаткам у відділенні патології, що терпляче переносили мої плачі в палаті і дівчині НАталочці з синочком ВАдимчиком, котрі лежали у палаті новонароджених зі мною та донечкою Терезочкою.Наталя мені дуже тоді помогла,я ж навіть без знеболюючого не могла встати з ліжка до дитинки, а Наталя мені донечку підносила.Дякую їй ВЕЛИКЕ_ПРЕВЕЛИКЕ! І дякую ще лікарю-гінекологу, що порадила мені ті знеболюючі уколи, вона мене від тої болі врятувала!!! І дякую ще своєму коханому чоловікові, що був у той час поряд з нами, з донечкою!!! Одним словом, тепер я б сміливо там родила і вдруге, бо тепер би знала, що важливо понад усе ставлення персоналу до дитини, а за себе я вже знаю як і вмію постояти!!!!
