Мій син помер. Сказати, що мені паскудно - нічого не сказати. Мозком розумію, що нічого не вернеш, а серце обливається кров'ю, у грудях наскрізна діра… і сни, сни про нього, про мого маленького солодкого янгола, сни, у яких він живий.

Я плачу, я цілими днями плачу. Я ховаю свої сльози, я не хочу додавати болю тим, кого люблю. Але я не можу не плакати. Все нагадує про нього. Мені хочеться втекти з мого дому, де кожна дрібничка дихає спогадами. Мені хочеться втекти з цього міста, де я була такою щасливою і де зараз ледь тримаюся, щоб не збожеволіти.

Але зняти квартиру чи поїхати у мандри не варіант, бо від цього болю не втечеш.

Я запалюю свічку і повторюю одні і ті ж слова дивлячись на вогонь: «Мама любить тебе, мама дуже любить тебе». Я знаю, що його вже нема. Але мені хочеться, щоб його душа, той маленький згусточок енергії, відчував, що про нього пам'ятають, що його люблять…

Почуття провини мучитиме мене завжди, як і будь-яку маму, чия дитина загинула. Мені здається, що от якби я повернулася на хвилину раніше, все було би інакше. Патологоанатом і рідні кажуть, що я не винна, бо маленькі дітки часто помирають від ГРВІ, що по них не видно, а потім раз і набряк легенів, і серце стало. Але мені від цих слів не легше. Моя втрата розміром з космос. Мій біль розміром з океан, і мене накриває хвилями, мене топить тими хвилями і затягує на глибину. Всі мої спроби виборсатися, схопитися за щось - безрезультатні. Я не маю вже сил. Я не бачу смислу, я не маю сенсу… бо все заради чого я жила, заради чого боролося - зникло.

______________

Моєму сину.

Я хочу, щоб ти знав, що я нікого і ніколи так не любила, як тебе. Ти був моєю радістю, моїм щастям, моїм життям. Я любила тебе до безтями, я любитиму тебе завжди. Я пам'ятатиму завжди про тебе. Я назавжди лишуся твоєю мамою.

Дякую тобі за ті 5 місяців і 5 днів, що був зі мною.

Мама любить тебе.

Huggies Elit Soft. Купувала ці памперси у січні-2015 за 289 грн, а в серпні вони вже коштують 390 грн. Мякі, гель чудово вбирає виділення, по центру іде жовта смужка, яка синіє в залежності від наповнення підгузка. Також там є резинка ззаду, що досить комфортно для дитини. Подразнень нема, хоча від усіх інших випробуваних підгузків теж нема, бо змащую сіднички дитині банальним дитячим кремом. Не ароматизовані, а стосовно запаху сечі, то вони навіть переповнені не смердять. Стосовно протікання, то у нас не протікали ще ні разу, хоча найдешевші Хаггіси Класік теж ні разу не протікали.

Huggies Classic. Підгузки мякі, досить щільні, без запаху. Якщо дуже наповнені, то шкіра на сідницях дитини волога, але те саме спостерігається й у інших виробників цього цінового сегменту. На ринку вони зараз чи не найдешевші, тому часто купуємо їх (на Розетці вони на 10.08 по 268 грн.)

Варто врахувати при покупці, що вони маломірять.

Ось таке порівнянн по розміру: Huggies Classic (зліва) і Pampers SleepPlay (справа).

Pampers SleepPlay. Памперси легкі, нещільні, із яскраво вираженим запахом схожим на запах найдешевшого прального порошка, хоча виробник стверджує, що так пахне ромашка. Вологу вбирають і тримають так, як і усі інші. Через свою нещільність не перетискають ніжки дитині. Коштують в межах 300 грн. зараз. Ними ми також часто користуємося.

Pampers new baby-dry. Нічим особливим вони не відрізняються від найдешевших Pampers SleepPlay окрім кількості (не 88, а 94). Нещільні, легкі, мякі, тримають стандартно до 3-5 годин. Мають специфічний запах, оброблені бальзамом і тому не потребують додаткового змащення сідничок дитини кремом. Ціна в онлайн-магазині Розетка - 415 грн. (зараз там акційна ціна - 344 грн.) В супермаркетах купую памперси рідко, бо там дорожче зазвичай на 100 грн., але слідкую за акціями, бо бувають дуже вигідні ціни.

Canbebe. Купила нещодавно по акції за 190 грн. у Fozzy. На вигляд щось середнє між найдешевшими хагісами і памперсами - легкі і щільні, без запаху, з яскравими і милими мишенятами та слониками спереду та ззаду підгузків.

Тримають вологу нормально, не смердять сечею, сідниці відносно сухими лишаються, десь так, як і після памперсів - 5 годин протрималися нормально, не протекли. Загалом, планую їх купити ще, мені сподобалися.

Країна виробник - Туреччина.

Helen Harper. Купила по акції за 200 грн. у Fozzy. На Розетці вони зараз по 195 грн.
Порівнюю їх із хагісами і памперсами найдешевшого сегменту. Харпери цупкіші на дотик, щільні, не просвічуються, вище пупа дитини, не мають запаху. Не протікали у нас ні разу навіть при переповненні. Витримують вдень 5 годин спокійно. Ніч також спимо сухі. Мають широкі зручні липучки, спереду малюнок яскравий і насичений у вигляді жабки. Загалом, ці підгузки стали для мене приємним відкриттям. Шкода, що на них рідко акції і кількість їхня не 78, як у інших, а лише 56 штук. Рекомендую.

Експерименти далі продовжуються

Все почалося о 7 ранку. Ні, не так. Все почалося о 5 ранку. До таких ранніх підйомів під час вагітності я звикла. Зазвичай прокидалася о 4 і до 7 сиділа на кухні читала новини в Інтернеті, а потім знову спати.

Я встала, поснідала, помила посуд, почитала новини, приготувала чоловіку сніданок і вирішила піти знову лягти. У нас була річниця, увечері планувався похід в кафе… І от рівно о 7 ранку я знову вмостилася біля чоловіка, обійняла його і раптом почула дивний звук, так наче по надувній кульці хтось мокрими пальцями натискає, і раптом хлоп, ця кулька глухо лопає. Не боляче, жодного дискомфорту, просто тепла рідина цівочкою потекла.

Я розбудила чоловіка словами «подивися чи це не кров тече», бо самій було страшно, адже до пологів по підрахунках лишався ще місяць. Крові не було, а була таки вода.

Ми викликали швидку, всі пакети давно були зібрані, ліки закуплені, аналізи на руках. Приїхала швидка і вирішила везти мене у 7 пологовий, бо вагітність недоношена - 34 тижні і 5 днів. Там нас відмовилися приймати, бо ми не за місцем реєстрації, а недоношених вони приймають до 34 тижня. Мед.бригада швидкої була обурена, дзвонили керівництву, щось з'ясовували, кричали, бігали в приймальне відділення з'ясовувати стосунки із медсестрами, а я сиділа у кареті швидкої допомоги, по ногах текла вода, балетки мої хлюпали при ходьбі, а в голові пульсувала одна думка - «чому зараз, чому так рано, чи все з дитиною гаразд?»

Врешті-решт, після дзвінка керівництва, мене прийняли. Подивилися на кріслі, сказали, що відкриття ще нема, дали список ліків, які треба придбати і віддати в приймальне відділення. Це, як я зрозуміла, було а-ля благодійним внеском, бо потім я на кожному етапі пологів і після пологів все купувала сама для себе повторно.

Чоловік був від першого і до останнього моменту зі мною. Ніхто не заперечував. Я лише сказала, що у нас є здана флюорографія.

Нас відправили у передпологову, де довелося перездати експрес-тест на ВіЧ, бо другий результат моя гінеколог не записала у обмінку. Перейми почалися різко і часто - кожні 2-5 хв. по 30 секунд. І вже з того часу інтервал не мінявся. По відчуттю це можна порівняти із болючою менструацією, і симптоми ті самі - кидало то в піт, то в жар, то в холод. Було важко лежати і ходити. Легшало лише коли сідала на край стільця і широко розставляла ноги. Думаю, так би і легше народжувати було, бо це природня поза на відміну від лежання на спині під час пологів. Але родового стільця і навченої так приймати пологи акушерки у 7 ПБ не було. Проте, нам зробили УЗД, сказали, що все добре і вага дитини 2600 гр. (тут забігаючи трішки наперед скажу, що акушерка чомусь написала на бірці 2170 гр., а коли на наступний день після пологів нас зважував черговий лікар, то зясувалося, що таки 2600, бо за добу дитина не могла набрати 500 гр. Довелося на всіх довідках виправляти, а от на бірці вже лишиться назавжди).

Чоловіка відправили купити медикаменти і костюм для пологів. Оскільки ми були недоношені, то нам кололи препарат, що пришвидшує дозрівання альвеол у легенях і розкриття легенів.

Я усе шукала очима годинник, бо знала, що кожну годину матка відкривається на 1 см, я навіть порахувала, що маю народити о 15:00. Але коли мене ще раз подивилися, то відкриття було 6 см і нас відправили у пологову. Чоловік сидів і рахував час між переймами, а щоб не збиватися, то записував у блокнот. Але звісно ж збивався і відволікався, хоча сам порух це робити був дуже милим. Та й якщо чесно, то сама його присутність на пологах була для мене важливою, відчуття "як за камяною стіною" дозволило зосередитися суто на пологах і не дратуватися через другорядне.

В пологовому залі, куди ми ледь дійшли, мені пропонували стрибати на м'ячі, що видалося мені неймовірно незручним, тому я просто сиділа на краю стільця і охкала, доки не запропонували перебратися на крісло-ліжко. Там мене раптом сильно скрутило від болю і я підхопилася, потім ще і ще, акушерка кричала, щоб я не вставала, бо я заважаю дитині рухатися до виходу. Я ж стала навколішки і розгойдувалася вперед-назад, так не було легше, але я хоч могла контролювати тіло. Раптом стало легко і матка почала сама без моєї волі скорочуватися, це були потуги. Я ніколи не думала, що це саме такі відчуття, як під час оргазму, ті самі скорочення, лише потужніші, і зовсім не боляче. Попросила чоловіка покликати лікарів. А поки вони прийшли, ляскала себе по сідниці під час потуг, щоб наче відволікти організм, бо дуже боялася порватися чи народити до їх приходу.

Нарешті прийшла акушерка, потім знову пішла, повернулася хвилин через 5 з лікарем, підняли спинку і говорили, що робити. Я дихала і тужилася, але живота геть не відчувала. І раптом перед самим народженням дитини потуги зникли, лікар каже тужити низ живота, а я м'язів не відчуваю, наче у мене там нічого нема. Але тужила і організм реагував, дитина просувалася до виходу і ось о 13:20 нарешті народився наш син. Чоловік мій стояв поруч і усе бачив. Лікарі до мене не торкалися, доки не почала виходити голівка, акушерка її підтримувала долонею. Ніхто не тис і не тяг. Тягли щось несильно вже коли послід народжувала, а тривало це десь хвилин 15.

Мені поклали дитину на живіт, мокрого і гарячого, накрили ковдрочкою. Потім забрали, обтерли, одягли і знову поклали. Лікар зашив тріщини . Так ми лежали дві чи три години. Потім поїхали до палати.

Єдине, що мені не сподобалося - ніхто не відповідав на мої запитання, ні лікар, ні акушерка. Контакту з ними не було ніякого. Але поруч стояв чоловік і це заспокоювало.

Коли він дав, як подяку, по 1000 грн. кожному з них, то лише акушерка заметушилася і почала щось говорити. Але я не серджусь, бо людський фактор ніхто не відміняв у жодній професії чи установі.

І вже як висновок - народжувати не боляче, болючі лише перейми. Готуватися психологічно треба, бо коли розумієш кожен етап процесу, знаєш, скільки він приблизно триває і які його ознаки, то набагато легше. Біль терпимий. Ну, а весь процес легше переносити, коли знаєш, скільки ще годин він триватиме.

Колікід. Принципово купила, коли дізналася, що українського виробництва. Була приємно здивована ціною у АНЦ (Аптека низьких цін) - 60 грн, а в інших по 80 грн. Так само і з Еспумізаном - у АНЦ - 90 грн., а у Віталюксі - 118 грн.

Основна діюча речовина - симетикон, так само, як і в Еспумізані. На смак і запах - яблучне пюре. Діє досить швидко, гази відходять відразу і багато, дитина швидко заспокоюється. Дозування таке саме, як і в Е. - 1 мг, що відповідає 25 краплям. Проте, в анотації до Колікіда чесно написано, що можна давати і 0,5 мг, тобто 12 крапель. все залежить від ваги дитини і ступеню проблеми із газами.

Із недоліків - пляшка із мірною ложечкою, завеликою для рота немовлят. Тому я переливаю у пляшечку з-під Еспумізана.

Еспумізан. Купляли його від народження. На смак і запах - стиглий банан. Моїй малечі він дуже подобається через це. Діюча речовина той же симетикон. Але в порівнянні з Колікідом - не так швидко діє, доводиться почекати 5-10 хв.

Недоліків не побачила, окрім ціни - все дорожчає і дорожчає.

Бебінос. Купили за 60 грн. у травні і по сей день стоїть ще майже повна пляшечка. Розхід 1 крапля на 5 мг води, мінімальна разова доза 4 краплі на 20 мг. На спирту. Запах типової спиртової травяної настоянки. Дитина пити відмовляється, плаче, відбивається. Крапати варто лише у воду, бо якщо додати в молоко, то можна все сміливо викидати, настільки сильний запах.

Стосовно дієвості, то дійсно допомагає, дитина пропукується швидко і засинає, хоча чому засинає, я так для себе і не зрозуміла - чи через склад трав, чи через алкоголь.

Із переваг - надовго вистачає, економний.

Отакі враження. Сподіваюся, стануть комусь в нагоді :)

Пишу більше для себе, щоб не забути.

Хоча, може комусь також стануть в нагоді мої підрахунки-розрахунки.

__________________________________________________

Ми народилися з вагою 2600 на 8-му місяці, і через відсутність молока першою їжею була гіпоалергенна суіш Хумана 0-га. Звісно ж, коштувала вона в аптеці при пологовому дорожче ніж на фото - 55 грн. Тоді я ще не знала, що є оф.сайт і там можна купувати дешевше. А оскільки сама не фотографувала, бо не планувала писати цей пост, то викладаю скріни з сайту, щоб у візуалізувати.

Так от, ця суміш зберігається у відкритому стані лише 24 години, що незручно. Літраж маленький, тому підходить він лише для перших двох-трьох днів від народження, коли дитина їсть по 5-25 мг. Суміш гіпоалергенна, на смак солодко-гірка, дитина їла спокійно, не обсипало.

Далі ми перейшли на більш економічно вигідну суміш для недоношених діток Humana medical. Вона нам дуже допомогла швидко набрати потрібний кілограм. Солодка, смачна, без присмаків. Без коліків, без запорів, без алергії. Правда, спочатку я її купила в аптеці за 290 грн., а вже потім на сайті за 195 грн. Нам вистачило двох банок, щоб набрати 1100 гр., щоб не було перебору з вагою, перейшли на Хумана-1.

Хумана-1 на смак дуже солодка, легко розчиняэться, дозування стандартне, але мене розчарувала, бо у дитини почалися запори. Тому треба її чергувати з якоюсь кисломолочною сумішшю (наприклад, ми брали НАН Кисломолочний-1). Окрім того, якщо попередні дві суміші були німецького фасування, то ця - українського. Коротше, купила її один раз і вирішила далі експериментувати на свій страх і ризик.

Моїм наступним експериментом була Хумана Антиколік. Суміш, як суміш. На смак менш солодка ніж попередня. Коліки не зникли, але трішки зменшилися. Ні алергії, ні запорів, але дорога. Тому пошуки та експерименти продовжилися.

Далі був NAN Кисломолочний після якого процес дефекації у дитини став регулярним, а дискомфортні відчуття зменшилися. Алергії не виклика. Кисленький на смак, консистенція неоднорідна, схожа на кефір. Купувала його спочатку за 119 грн, а потім він подорожчав до 200 грн. Тому пошуки продовжилися.

Nutrilon Кисломолочний купила повівшись на рекламну ціну у 139 грн., дитину обсипало на другий день, на третій припинила його їй давати. Хоч і кисломолочний, але зовсім відрізняється від NAN. На смак більше солодкий, по консистенції схожий на звичайну молочну суміш.

Потім купили через коліки NAN Комфорт, по акції він коштував 174 грн. Дитина після прийому суміші дуже кричить і плаче впродовж 10 хв, навіть не доїдаючи свою дозу у 120 гр., активно відходять гази, інколи навіть дитина вкакується від напруги. Спостерігати за цим важко, простіше дати препарат із симетиконом а-ля Еспумізан. Дія та ж, а сліз і крику менше. На нього у нас також на третій день пішла алергія.

Далі вирішила спробувати молочну суміш українського виробництва фірми Хорол - Малюк.

Взяла спочатку Малютка Premium-1, яка коштувала 38 грн, зараз її бачу по 52-62 грн. Знайомі порадили. А враховуючи, що дитина росте і розхід суміші збільшується, то ціна дуже вигідна. Суміш не викликала алергії, какає дитина раз на добу, але регулярно і без запорів. Тому зараз ми купуємо саме це.

Спробували ми й іншу суміш Хорол - Малютка швидкого приготування. Ціна - 49 грн. На смак ледь солодкувата. Спровокувала сильні запори, випорожнення були схожі на козячі екскременти - тверді і круглі, відповідно - крик і сльози. Алергії не викликала. Більше не купуємо.

_________________________________________________________

Далі наведу нашу таблицю молочних сумішей, днів, грошей.

1. Humana 0-НА 90 мг 4 дні 55 грн.х 4 баночки = 220 грн.

2.Humana medical 0 400 гр 10 дн. 290 грн.

3. Humana medical 0 400 гр 9 дн. 195 грн.

4 Humana AntiColik 300 гр 9 дн. 185 грн.

4. NaN Кисломолочний-1 400 гр 9 дн. 150 грн.

5. Humana-1 300 гр 10дн. 92,5 грн.

6. Малютка premium-1 350 гр 5дн. 38 грн.

Отже, в перший місяць ми витратили на молочні суміші приблизно 1170 грн., враховуючи недоношеність і переплати.

Звісно, можна було б і менше, але вже так, як є. Зараз нам уже два місяці, упаковка Малютка premium-1 у нас іде за 3-4 дні, тобто 10 упаковок за 520-620 грн. вистачає на місяць. Це економічно вигідно. Проте, це не єдині витрати на дитину, бо є ще ліки, памперси, одяг, іграшки та купа інших потрібних та милих дрібниць...

От і нам уже майже місяць. Їмо ми по графіку кожні три години. З третього тижня почалися коліки, тому вночі часто беру дитину в ліжко і кладу на подушку, щоб не підскакувати нервово і не вставати до ліжечка, коли він знову заплаче. І раптом випадково натрапила на ось таке фото, і загорілася, це ж дуже зручно для мами і безпечно для малюка...

Всі мої запити у google і пошуки по інтрнет-магазинах не дали результату. Друзі відразу асоціативно мислять і пропонують купити подібне міні-ліжечко у зоомагазині. Візуально вони дійсно подібні, але у цього бортики тверді і високі...

Може хтось десь бачив таке? Підкажіть чи дайте посилання, будь ласка.

От ми і народилися. Пологи відбулися майже на 35 тижні, точніше 34 тижні і 5 днів.

Вага при народженні 2600, зріст 49 см. Всі показники в нормі.

Причина передчасних пологів на мою думку - фізичне навантаження під час генерального прибирання на травневі свята. Всі аналізи на інфекції, що брали в пологовому, в межах норми.

1-й день, тобто день народження сина, був дуже хаотичним - о 7 ранку відійшли води, о 13 він уже лежав на моєму животі, далі огляди реанімаційної бригади - огляд педіатра-дитячої медсестри- палатного лікаря-акушерки. Молозива не було, після години зусиль зрозуміла, що і не скоро зявиться, опівночі пішла у цілодобову аптеку на першому поверсі, щоб купити дитині розчин для годування недоношених немовлят. Поїв 3 мл. Годувала шприцем. Вкололи сину вітамін К, щоб перестрахуватися від крововиливів. Мені поставили крапельницю з антибіотиками, на ранок поставлять ще одну. Від щеплень дитині відмовилися. Далі тривожна і безсонна ніч, гормони в хаосі, мозок не працює, все лише на інстинктах - з дитини очей не зводила, все прислухалася до дихання.

2-й день був по схемі обхід палатного лікаря - обхід педіатра (неонатолога) - вологе прибирання - сніданок - обід - вологе прибирання - обхід педіатра - безсонна ніч через гормональний сплеск. Син спав майже увесь час. Їв молочну суміш кожні 3 години по 3-5 мг, молозива було мало, зцідила пів ложки. Вага дитини - 2600 гр.

3-й день. Молоко не приходило, думала вже, що і не прийде. Годувала сумішшю по 12 мг кожні 3 години. Прикладала до грудей, син смоктав жадібно, але не більше пари хвилин, у нього не вистачало сил. Увечері нам поставили крапельницб з глюкозою і поклали просвічуватися на лампу через жовтуху. Дитині було холодно, вкрила його і усю ніч не спала, постійно перевіряла ніс-руки-ноги чи не змерз. Вага дитини - 2530 гр.

4-й день. Наш тато приходив щодня, а тепер застуду десь упіймав і лікується вдома. Син почав активно рухати мязами обличчя, усміхається і кривиться, цмокає язиком, коли голодний. Їсть суміш кожні 3 години по 15 мг. Почало приходити молоко. Вага дитини - 2490 гр.

5-й день. Принесли ноутбук, зробила і відправила електронкою роботу, яку мала зробити. Ну, ніхто ж не знав, що син раніше захоче народитися, так би все заздалегідь поробила. Без тата нашого сумно. Фоткаю малого і відправляю ммс. Син їсть по10 мг зі шприця, більше не хоче чи не може. Вага дитини - 2470 гр.

6-й день. Хочеться втекти з лікарні. Тримає лише те, що дитина неоношена і потребує медичного нагляду. Світимося на лампі далі від жовтухи. Як зясувалося, білірубін виводиться з сечею і калом, тож вирішила цього дня його гарно і багато погодувати, щоб аналіз крові на білірубін був хорошим. Як потім виявилося, це були марні старання, бо на виведення білірубіну треба не один-два дні, а тижні. Син їсть по 20 мг, молока ледь зціджую по 10 мг. Вага дитини - 2470 гр.

7-й день. Світимося під лампою від жовтухи. Взяли кров на білірубін, він не знижується. Син їсть по 20 мг. Вага дитини - 2460 гр.

8-й день. Світимося під лампою від жовтухи. Син їсть по 30 мг. Вага дитини - 2470 гр.

9-й день. Син їсть по 30-35 мг. Нас сьогодні виписують, правда, довелося написати заяву на імя головного лікаря, що усю відповідальність за життя та здоровя дитини беру на себе. Вага дитини при виписці - 2530 гр.

Про забобон не купувати нічого до дня народження дитини я чула змалечку. Але звідки він виник так по сей день і не зрозуміла. В українців завжди готувалися до народження дитини, про це написано у всіх народознавчих працях, що стосуються цієї теми...

Тому, ми вирішили згідно традицій також готуватися заздалегіть до зустрічі з малюком.

Ось наші обнови на виписку :-)

1. Стать дитини. В момент, коли яйцеклітина запліднюється сперматозоїдом, уже відомо якої статі буде дитина, колір її волосся, очей, і схильність до хвороб. Тобто основа основ уже закладена.

*Стать дитини залежить від батька. Якщо у нього в роду по ЧОЛОВІЧІЙ лінії у всіх сини, то імовірніше за все син буде і у вас. Імовірність при такій спадковості народження доньки зростає лише за умови поганої спермограми, запальних процесів у статевих органах чоловіка, збільшення в`язкості церквіального слизу у жінки (коли сперматозоїди в`язнуть і гинуть), при тривалих і безрезультатних спробах завагітніти.

*Світова статистика стверджує, що в середньому на кожні 100 дівчаток народжується 105-106 хлопчиків.

*Загадати-підгадати стать дитини неможливо, ні дієти, ні підрахунки, ні підкладання платтячка чи штанців під простирадло у день імовірного зачаття, не дають жодної гарантії.
Тож, не варто тішити себе ілюзіями.

*Найчастіше помиляються при діагностування статі дитини на скрінінговому УЗД на 12 тижні, тому краще почекати до другого скрінінгового УЗД на 18-20 тижнях.

2. Лікарня. Якщо у 2 триместрі ви потрапите до лікарні на збереження, то лікуватимуть вас по тій же схемі, що й у 1 триместрі. Але якщо генетичні аномалії підтверджуються на 2 скрінінговому УЗД і жінка приймає рішення переривати вагітність, або ж плід загинув з якихось причин, то викликатимуть штучні пологи.

Варто зазначити, що у більшості лікарень операційна, де робляться аборти чи приймають штучні пологи, розташована на тому ж поверсі, де жінки лежать на збереженні. Тому потрапляючи в лікарню варто бути психологічно готовим до найнеприємніших вражень.

3. Живіт починає рости на 16 тижні, але це помітите лише ви, а от з 18-20 тижня він почне все швидше і швидше округлюватися. Десь у цей час ви відчуваєте і перші рухи малюка, чим більший строк, тим впевненіші ви будете, що це саме рухи.

4. Зуби і ясна стають більш чутливими, кровоточать, при чиханні чи видуванні носа також може піти кров. Не лякайтеся, це все гормони.

5. Їжа. Їсти хочеться постійно і усе, що бачиш. Обмежити себе майже неможливо. Мене рятували яблука, йогурти, морозиво і домашній паштет.

6. Вага. Раніше гінекологи контролювали вагу вагітних, але у наш час вони лише переживають, щоб не було набряків і гестозу. Проте, краще зважуватися щоранку у той самий час самостійно вдома і міряти тиск. На всяк випадок.

7. Питво. Пийте стільки, скільки вам хочеться, але перевагу надавайте морсам і негазованій воді. І хоча деякі гінекологи радять обмежувати усю випиту рідину 1,5 літрами, це радянський рудимент, не панікуйте, прислухайтеся до свого організму і пийте, якщо дуже хочеться.

8. Родимки і папіломи. На початку вагітності їх майже нема, але до кінця 2 триместра декого просто таки обсипає ними, особливо область від пупка до шиї. Не варто через це переживати, після пологів усе зникне.

9. Сон. Спати хочеться постійно, це знову ж таки гормони, які гальмують діяльність нервової системи, блокують усе, що можна, щоб жінка виносила вагітність. Через ці ж гормони ти усе забуваєш, стаєш неуважною і лінивою. Не варто засмучуватися, це самозахист організму від зовнішніх подразників.

10. Сльози. Більшість вагітних стають дуже сентиментальними, це теж гормони. Ну, хто б міг подумати, що під час перегляду мультика "Крижане серце" можна ридма ридати від підлості принца і жертовності молодшої сестри? А мульт "Король Лев" взагалі заборонено вагітним дивитися... Що вже говорити про новини, драми, трагедії?

Оточуйте себе лише позитивними емоціями!